Адвокатське бюро Марка Бєлкіна «Еталон»
img016

Written on 03.07.2016   By   in Публікації

Бєлкін Л.М.

Проблеми податкових наслідків у власників акцій, випуски яких скасовано
Нові фантазії податківців

В суде рассматривается иск
об оскорблении чести и достоинства.
Судья:
– Ответчик! Скажите, почему вы назвали
своего налогового инспектора ослом?!
– Извините, а вы бы не могли уточнить,
кто именно из них подал иск о защите чести и достоинства?
Из анекдотов, http://taxman.org.ua/

У практиці підприємництва, на жаль, непоодинокі випадки припинення юридичних осіб, зокрема, акціонерних товариств. Останнє безпосередньо пов’язане із скасуванням реєстрації випуску акцій. Так, згідно ч. 3 ст. 36 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», у разі проведення державної реєстрації припинення акціонерних товариств додатково подається копія розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (далі – НКЦПФР). Тому виникає питання відображення операцій скасування випуску акцій в обліку їх власників.

В бухгалтерському обліку ця проблема труднощів не викликає. Згідно Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженій Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 р. за № 893/4186, рахунки 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» та 35 «Поточні фінансові інвестиції» кореспондуються із рахунком976 «Списання необоротних активів». Тобто, якщо власник акцій на належні йому акції не отримує під час розподілу ліквідаційною комісією коштів чи майна емітента при його ліквідації, вказані акції списуються з активів власника за рахунок витрат від звичайної діяльності, не пов’язаних з виробництвом або реалізацією основної продукції (товарів) та послуг. Отже, втрати від скасування реєстрації випуску акцій визнані збитками власника таких акцій.

Аналогічний підхід передбачений законодавцем для податкового обліку. Так, згідно пп. 7.8.9 п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі – Закон № 334/94-ВР), у разі коли під час розподілу ліквідаційною комісією коштів чи майна платника податку, що ліквідується, власник корпоративних прав отримує кошти або майно, сума (для майна — звичайна вартість) яких відрізняється від суми витрат, понесених таким платником на придбання таких корпоративних прав, то сума такого перевищення включається до складу валових доходів такого платника податку, а від’ємна сума включається до складу його валових витрат.

Тобто якщо власник акцій під час розподілу ліквідаційною комісією коштів чи майна емітента жодних коштів від такого розподілу не отримав (доходи – 0 гривнеь), тоді від’ємна сума дорівнює 0-Х= -Х, де Х – витрати на придбання корпоративних прав. Отже, законом прямо встановлено, що ці витрати включаються до складу валових витрат власника корпоративних прав, оскількі ці витрати мають відємне значення.

Однак, збочена логіка податківців і тут знайшла спосіб, як збитки перетворити на прибутки. Так, під час перевірок платників податків, які мали в своїх активах залишки акцій, реєстрація випусків яких скасована НКЦПФР (ДКЦПФР), податківці почали наполягати на тому, що такий платник повинен в окремому обліку доходів і витрат за п. 7.6 ст. 7 Закону № 334/94-ВР зменшити витрати на придбання акцій на балансову вартість таких залишків. В результаті у платників виникав нібито оподатковуваний дохід, на який нараховувався податок на прибуток. Так податківці «ввели» небачений у світі «податок на збитки». Іноді, входячи в раж, податківці до того зменшували вказані витрати, що отримували від’ємне (!) значення витрат. При цьому дикість такого результату їх не бентежила, пропозиції відвідати магазин і витратити на покупки від’ємну суму грошей враження не справляли. Перевіряючі із серйозним видом твердили, що саме таке від’ємне значення витрат повинне було зазначатися в додатку К3 до декларації про податок на прибуток.

Слід зазначити, що згідно пп. 7.6.3 п. 7.6 ст. 7 Закону № 334/94-ВР, під терміном «витрати» слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості. Тобто, якщо платник купує акції чи інші цінні папери, в нього виникає нормальна позитивна сума витрат. Якщо не купує, — витрати дорівнюють 0. Жодних наступних корегувань дана норма не передбачає. Однак на практиці податківці таку очевидну логіку відверто зневажають.

За таких умов доцільно проаналізувати практику відповідних суперечок із податківцями.

Так, відомий експерт-економіст, експерт Центру судових експертиз «Альтернатива» (м. Київ), доктор економічних наук Педь І.В. зазначає таке: «Операції з торгівлі цінними паперами та деривативами відносяться до операцій особливого виду i оподатковуються за правилами, встановленими п. 7.6 ст. 7 Закону № 334/94-ВР. Таким чином, для надання висновку щодо того, чи підлягають відображенню у податковому обліку операції з акціями, реєстрація випуску яких скасована, необхідно визначити фінансовий результат операцій зторгівлі такими цінними паперами.

Закон № 334/94-ВР не містить визначення поняття «торгівля цінними паперами».

У п. 1.31 ст. 1 Закону № 334/94-ВР термінологічно визначено поняття «продаж товарів»: будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

При цьому відповідно до п. 1.6 ст. 1 Закону № 334/94-ВР, товари – матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Враховуючи приписи пп. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону № 334/94-ВР щодо того, що внаслідок здійснення операцій з торгівлі цінними паперами має виникнути фінансовий результат (від’ємний або додатний), під терміном «торгівля цінними паперами» слід розуміти здійснення цивільно-правових угод з цінними паперами, які передбачають оплату цінних паперів проти їх відчуження новому власнику.

Таким чином, при здійсненні операцій з акціями, реєстрація випуску яких скасована, фінансовий результат (від’ємний або додатний) для мети оподаткування не виникає, тому що права власності на такі акції нікому не передаються, а отже відсутні підстави вважати, що власник таких акцій здійснює продаж товарів (цінних паперів).

Слід також відзначити, що п. 7.6 Закону № 334/94-ВР не передбачає будь-яких обставин, при настанні яких платник податку був би зобов’язаним здійснити вилучення витрат на придбання цінних паперів, раніше відображених платником податку у відповідності до вимог, встановлених цим пунктом.

Отже, підстави для відображення операцій з акціями емітентіввнаслідок скасування реєстрації їх випуску в окремому податковому обліку фінансових результатів операцій з цінними паперами і деривативами відповідно до пп. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону № 334/94-ВР відсутні».

Аналогічним шляхом йде і судова практика.

Так, у Постанові[1] Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.10.2010 р. у справі № 2а-6072/10/2670 зазначається таке: «В ході перевірки ТОВ перевіряючими встановлено використання товариством у операціях з торгівлі цінними паперами акцій, емітованих підприємством (ВАТ «Гідробетон» та ВАТ «Укрспецшахтобуд»), щодо яких скасовано реєстрацію випуску акцій розпорядженням ДКЦПФР, тому у позивача були відсутні підстави для оподаткування таких операцій на підставі п. 7.6 ст. 7 Закону № 334/94-ВР… Операції з придбання вказаних акцій відбувались в період, коли були чинні Рішення ДКЦПФР про реєстрацію випуску акцій та були належним чином відображені у бухгалтерському та податковому обліку. Після отримання Рішень ДКЦПФР про скасування реєстрації випуску вищевказаних акцій,купівля-продаж акцій ВАТ «Гідробетон» та акцій ВАТ «Укрспецшахтбуд» позивачем не здійснювалась. Таким чином, ТОВ мало повне право віднести до витрат на придбання цінних паперів вартість придбаних акцій ВАТ «Гідробетон»та ВАТ»Укрспецшахтбуд». З огляду на викладене, суд не погоджується з висновками акту перевірки, оскільки операції з даними акціями Товариство здійснювало в минулих податкових періодах, до скасування реєстрації їх випуску, тобто, як вже було зазначено вище, мало всі підстави для відображення їх у податковому обліку на підставі п. 7.6 ст. 7 Закону № 334/94-ВР, а тому, податкове повідомлення-рішення ДПІ… на думку Окружного адміністративного суду м. Києва, підлягає скасуванню».

Отже, суд, по суті, підтримав позицію щодо законності врахування у витратах операцій придбання акцій до їх скасування та відсутності підстав наступного корегування таких витрат.

Більш чітко та прямо ця позиція сформульована в Постанові[2] від 09.03.2010 р. у справі № 5020-7/097-12/030 господарського суду м. Севастополя як окружного адміністративного суду, залишеній без змін ухвалами Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2010 та Вищого адміністративного суду України (далі – ВАСУ) від 07.12.2010 р.[3], а також у Постанові[4] Київського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2012 р. у справі № 2а-7550/11/2670. В обох згаданих Постановах вказується, що«коригування у наступних податкових (звітних) періодах сум, віднесених платником податку за правилами п. 7.6 ст. 7 Закону № 334/94-ВР до складу витрат у попередніх періодах, даним пунктом Закону № 334/94-ВР не передбачено. Загальні положення щодо такого коригування на операції особливого виду не поширюються».

Варто зазначити, що в обох Постановах суди також взяли до уваги власну правову позицію Державної податкової адміністрації України, викладену у листі від 25.04.2001 р. № 2032/6/15-1116. Зокрема, у цьому листі наголошується, що принципова відмінність термінів «доход»та «витрати», наведених в підпунктах 7.6.3 – 7.6.4 Закону № 334/94-ВР, від термінів «валовий дохід», «валові витрати», наведених в пунктах 4.1 та 5.1 Закону, вказує на неможливість застосування платником податку загальних підходів обчислення валових доходів і валових витрат за звичайними операціями до операцій особливого виду, якими вважаються операції з цінними паперами. Цей висновок є важливим з огляду на те, що п. 7.6 ст. 7 Закону № 334/94-ВР регулює саме особливості оподаткування операцій з цінними паперами, незалежно від регулювання інших питань іншими нормами цього Закону.

Важливо також наголосити на важливості підтримки викладеної позиції ВАСУ, який у згаданій вище ухвалі від 07.12.2010 р. № К-22440/10 вказав, що «колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що позивачем правомірно відображено в податковому обліку операцій з цінними паперами (корпоративними правами) витрат ВАТ «Севастопольський морський завод» на придбання корпоративних прав підприємств». Більше того, ухвалою[5] ВАСУ від 23.03.2011 р. № В/9991/64/11 відмовлено податковому органу у допуску до перегляду Верховним Судом України ухвали ВАСУ від 07.12.2010 р. № К-22440/10, що свідчить про усталену практику ВАСУ з даного питання. Зокрема, абсолютно аналогічна позиція висловлена в ухвалі[6] ВАСУ від 01.09.2011 р. № К/9991/27328/11.

Низку судових рішень щодо незаконності корегування витрат на придбання акцій на суму балансової вартості акцій, реєстрація випуску яких скасована, прийняв Харківський апеляційний адміністративний суд, а саме:

— постанова[7] від 14.07.2007 р. у справі № 22-а-621/07 (переглянута в касаційному порядку і залишена без змін ухвалою[8] ВАСУ від 29.04.2010 р. № К-18628/07)

— ухвала[9] від 31.10.2007 р. у справі № 22-а-1054/07;

— ухвала[10] від 19.07.2011 р. у справі № 2а-253/11/2070.

Так, у ухвалі від 31.10.2007 р. апеляційний суд критично поставився до письмових заперечень відповідача (податкового органу), в яких відповідач посилається на п. 1.4 та п. 1.6 Закону № 334/94-ВР, ст. 1 Закону України «Про цінні папери і фондовий ринок», зазначеними нормами яких дається визначення поняття терміну «цінний папір» та цінний папір у розумінні його якості як товару, а також на п. 1.32 Закону № 334/94-ВР, згідно якого, господарська діяльність — будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

З цього приводу колегія суддів визнала необхідним зауважити, що «п. 7.6 ст. 7 Закону № 334/94-ВР визначає порядок оподаткування операцій з цінними паперами та деривативами і включає п’ять підпунктів, які врегульовують окремі питання цього порядку. Відповідач наполягає на наявності в діях підприємства фактів порушення саме п. 7.6 наведеної статті, але не вказує яке конкретне положення цієї норми було порушене і в чому вбачається порушення кожного з підпунктів цього пункту».

З приводу посилання податкового органу на п. 1.32 п. 1.4 Закону № 334/94-ВР та ст. 1 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» колегія суддів визнала «за доцільне відмітити, що вищевказані норми містять тільки визначення термінів, які використовуються у вказаних законах, але жодним чином не визначають можливість або неможливість здійснення господарських операцій платника податків».

Суд також підкреслив, що «відповідно до пп. 7.8.9 п. 7.8 ст. 7 Закону № 334/94-ВР, у разі коли під час розподілу ліквідаційною комісією коштів чи майна платника податку, що ліквідується, власник корпоративних прав отримує кошти або майно, сума (для майна — звичайна вартість) яких відрізняється від суми витрат, понесених таким платником на придбання таких корпоративних прав, то сума такого перевищення включається до складу валових доходів такого платника податку, а від’ємна сума включається до складу його валових витрат. При цьому такий розподіл не вважається виплатою дивідендів. У відповідача відсутні докази того, що вартість акцій ВАТ «Укртелекомунікація» була компенсована позивачу, і це не заперечувалося позивачем. Оскільки ні Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», ні Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» не зобов’язують платника податків – власника цінних паперів вилучати вже відображені витрати від придбання цінних паперів або іншим чином здійснювати коригування податкових зобов’язань, то у перевіряючих при проведенні перевірки, а у відповідача при прийнятті оскарженого податкового повідомлення-рішення не було законних підстав на свій розсуд вимагати від позивача проведення такого вилучення або коригування. З урахуванням вище наведеного суд першої інстанції дійшов правильного висновку стосовно того, що у позивача відсутні будь-які правові підстави для збільшення фінансового результату внаслідок анулювання випуску акцій ВАТ «Укртелекомунікація» у зв’язку з ліквідацією товариства».

Зазначимо, що суд підкреслив відповідні незаконні вимоги податкового органу як такі, що здійснені «на свій розсуд», тобто свавільно, явно усупереч закону.

В Постанові від 14.07.2007 р. апеляційний суд встановив, що «післяотримання позивачем інформації … про проведення державної реєстрації припинення АТЗТ «Хром Стиль-Україна» (код ЄДРПОУ 31150430) позивачем … було здійснено списання вищезазначених цінних паперів з балансу підприємства, що в бухгалтерському обліку відображено по кредиту рахунка № 352 «Інші поточні фінансові інвестиції» та дебету рахунка № 85 «Інші витрати», у податковому обліку дана операція не знайшла відображення».

Суд критично поставився до тверджень відповідача, здійснених з посиланням на положення п. 1.32 ст. 1 Закону № 334/94-ВР, що у зв’язку з тим, що припинено державну реєстрацію АТЗТ «Хром Стиль-Україна» … акції цього підприємства, придбані ТОВ, не можуть бути використані у господарській діяльності з метою подальшого продажу та отримання прибутків, а самі акції такого емітента не відповідають визначенню цінних паперів згідно п. 1.4 ст. 1 даного Закону та ст. 1 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу» та не можуть бути враховані у складі витрат (фінансових результатів від операцій з акціями) у відповідності з п. 7.6 ст. 7 Закону № 334/94-ВР, в т.ч. не можуть бути враховані у складі від’ємного фінансового результату від операцій з акціями». Натомість суд підкресли, що «жодних даних щодо недодержання позивачем приписів наведених норм не наведено ні в акті перевірки, ні в подальших поясненнях та запереченнях відповідача. Надані позивачем на вимогу судової колегії документи первинного бухгалтерського та податкового обліку підтверджують правильність відображення операцій по придбанню акцій і зняття їх з балансу підприємства».

В ухвалі від 19.07.2011 р. апеляційний суд зазначив, що «на момент придбання позивачем акцій ВАТ НВО «Спецсталь» та ВАТ «Промтітан»,зважаючи на їх законний обіг, відображення понесених ним витрат з придбання цінних паперів повністю відповідає вимогам пп. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону № 334/94-ВР, положеннями якого не передбачено коригування, зменшення таких витрат в подальшому на момент настання події — втрати акцією статусу цінного паперу. Відповідно до вимог пп. 7.8.9 п. 7.8 ст. 7 Закону № 334/94-ВР, у разі, коли під час розподілу ліквідаційною комісією коштів чи майна платника податку, що ліквідується, власник корпоративних прав отримує кошти або майно, сума (для майна — звичайна вартість) яких відрізняється від суми витрат, понесених таким платником на придбання таких корпоративних прав, то сума такого перевищення включається до складу валових доходів такого платника податку, а від’ємна сума включається до складу його валових витрат. При цьому такий розподіл не вважається виплатою дивідендів. В результаті ліквідації ВАТ НВО «Спецсталь» та ВАТ «Промтітан» позивач, як власник корпоративних прав не отримав будь-яких коштів або майна, що підтверджується актом перевірки, тому відображення позивачем такого від’ємного значення при формуванні складу валових витрат є правомірним. Отже, відповідачем, всупереч вимогам пп. 7.8.9 п. 7.8 ст. 7 Закону № 334/94-ВР, під час проведення перевірки не було віднесено до валових витрат позивача 79.277.957 грн. від’ємного фінансового результату попереднього звітного періоду по операціям з акціями за 2009 рік».

Слід зазначити, що за наслідками цієї перевірки маємо той рідкий випадок, коли незаконність претензій податківців була з’ясована ще на стадії спроби останніх домогтися застосування адміністративного стягнення до посадових осіб платника, що перевірявся. Так, у Постанові Київського районного суду м. Харкова від 18.03.2011 р. у справі № 2018/3-951/11 (суддя Шмадченко С.І.), за результатами розгляду адміністративного матеріалу, який надійшов від Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова відносно генерального директора ТОВ за ст. 163-1 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), зазначається, що відповідно до ст. 163-1 ч. 1 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена у разі відсутності податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, організацій, установ встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України. Об’єктивною стороною ст. 163-1 ч. 1 КУпАП є порушення правил ведення податкового обліку.

За результатами перевірки ТОВ при купівлі та списанні акцій підприємств ВАТ НВО «Спецсталь» та ВАТ «Промтітан» податковим органом було зменшеновід’ємний фінансовий результат попереднього звітного року по операціям з акціями за 2009 рік на суму 79.277.957,0 грн., та вказано як порушення пп. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону № 334/94-ВР. Однак з таким висновком суд не погоджується виходячи з наступного.

Відповідно пп. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону № 334/94-ВР, платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами. Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від’ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону. Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від’ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Відповідно до пп. 7.8.9 п. 7.8 ст. 7 Закону № 334/94-ВР, у разі коли під час розподілу ліквідаційною комісією коштів чи майна платника податку, що ліквідується, власник корпоративних прав отримує кошти або майно, сума (для майна — звичайна вартість) яких відрізняється від суми витрат, понесених таким платником на придбання таких корпоративних прав, то сума такого перевищення включається до складу валових доходів такого платника податку, а від’ємна сума включається до складу його валових витрат. При цьому такий розподіл не вважається виплатою дивідендів.

Керівник ТОВ, у зв’язку з отриманням повідомлення від депозитарію щодо скасування випуску акцій ВАТ «НВО «Спецсталь» та ВАТ «Промтітан», у бухгалтерському обліку списав з балансу компанії акції ВАТ «НВО «Спецсталь»та ВАТ «Промтітан», як це передбачено нормами чинного законодавства.

Однак, податковим органом ця обставина не було прийнята до уваги у зв’язку з чим, цей факт був зафіксований як порушення податкового законодавства, з чим суд не погодився.

Таким чином, суди усіх спеціалізацій, усіх розглянутих регіонів (Київ, Харків, Севастополь) та усіх рівнів, включаючи ВАСУ, визнали протиправними вимоги податківців корегувати (зменшувати) витрати податкового обліку поточного періоду на суму балансової вартості акцій, які придбані в попередніх періодах і реєстрація випуску яких скасована НКЦПФР (ДКЦПФР) в поточному періоді.

Слід зазначити, що в ескалації таких вимог непорядну роль грають посадові особи самої НКЦПФР (ДКЦПФР). Так, скасування реєстраціївипусків акцій здійснюється відповідно до Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій затвердженого рішенням ДКЦПФР від 30.12.1998 №222 (із змінами), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.03.1999р. за № 180/3473 (далі – Порядок №222). Відповідно до цього Порядку, зупинення чи скасування реєстрації випуску акцій при припиненні акціонерних товариств з підстав, не пов’язаних з банкрутством, здійснюється за зверненням ліквідаційної комісії і за умови надання точно визначеного переліку документів, зокрема, при скасуванні випусків, — ліквідаційного балансу. Водночас, Комісія регулярно грубо порушує ці вимоги. Свіжий приклад: на підставі низки рішень НКЦПФР від 12.01.2012 р. скасована реєстрація випусків акцій ВАТ «Медбіоприлад», «Енергоприлад», «Укрспецметиз», «ХК «Укрвагонбуд». Скасування здійснені на підставі листів судів та листів Державної податкової служби України або Державної податкової адміністрації у м. Києві, без надання та розгляду документів відповідно до Порядку № 222, зокрема, ліквідаційного балансу. З іншого боку, наприклад, у згаданій вище справі № 22-а-621/07, в акті перевірки, в якості обґрунтування донарахувань податків, зокрема, зазначено, що розподілу активів між кредиторами (засновниками, учасниками) у ході ліквідаційної процедури не було, у зв’язку з відсутністю активів. Отже, НКЦПФР (ДКЦПФР) скасовує випуски акцій за листами податкових органів без ліквідаційних балансів, всупереч Порядку № 222, а податкові органи потім використовують такі обставини скасування для донарахування податків. Отже, НКЦПФР (ДКЦПФР) перетворилася на філію податкової служби по незаконному донарахуванню податків.

За таких умов, власникам акцій, отримавши відповідні незаконні рішення НКЦПФР (ДКЦПФР), необхідно оскаржити такі рішення як незаконні. Так, Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.02.2012 р. у справі № 2а-600/11/2670, залишеною без змін ухвалоюКиївського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2012 р. у цій же справі, скасовані рішення ДКЦПФР від 09.10.2007 р. № 2013 «Щодо зупинення обігу акцій ВАТ «Гідробетон»» та розпорядження від 09.10.2007 р. року № 131-З, а також рішення ДКЦПФР від 06.10.2008 р. № 1119 «Щодо скасування реєстрації випуску акцій та анулювання свідоцтва про реєстрацію випуску акцій ВАТ «Гідробетон»» та розпорядження від 21.10.2008 р. № 67-С-А.

Так, в судових рішеннях зазначено, що відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку № 222 визначено, що скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій у зв’язку з ліквідацією акціонерного товариства здійснюється у такому порядку: протягом семи робочих днів з дати затвердження звіту комісії та ліквідаційного балансу комісія подає до реєструвального органу такі документи: а) заяву про скасування реєстрації випуску акцій; б) рішення загальних зборів акціонерів товариства про затвердження звіту комісії та ліквідаційного балансу товариства, оформлене відповідним протоколом, який повинен бути пронумерований, прошнурований та засвідчений підписами голови та секретаря зборів, або копію ухвали господарського суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, що засвідчується підписом голови комісії та печаткою товариства.

Судами встановлено, що скасування реєстрації випуску акцій ВАТ «Гідробетон» та анулювання свідоцтва про реєстрацію випуску акцій ВАТ «Гідробетон», здійснено ДКЦПФР без відповідної заяви ліквідаційної комісії та за умови незавершеної процедури ліквідації ВАТ «Гідробетон».

Варто зазначити, що викладені міркування щодо застосування норм Закону № 334/94-ВР будуть актуальні протягом найближчих 2-3 років, з урахуванням періодів, що підлягають перевіркам, та тривалості наступних оскаржень. Водночас, у даних висновках є певні аналогії і з Податковим кодексом України (далі – ПКУ). Так, згідно п. 153.8 ст. 153 ПКУ, для цілей цього підпункту під терміном «доходи» слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну, викупу емітентом,погашення або інших способів відчуження цінних паперів, або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав… Під терміном «витрати» слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю (у тому числі емітенту під час розміщення) цінних паперів, або інших, ніж цінні папери,корпоративних прав, як компенсація їх вартості.

Отже, визначення витрат є таким же, як і у Законі № 334/94-ВР і не передбачає будь-яких корегувань. Що стосується доходів, що слід вказати, що погашення цінних паперів тепер прирівняне до їх відчуження шляхом продажу. Отже, якщо при погашенні цінних паперів їх власник отримає компенсацію (частково або повністю), то це і буде його дохід. Якщо ж така компенсація отримана не буде, то і жодного доходу не буде, отже і тут збитки внаслідок скасування випуску акцій не можна перетворювати на дохід. Однак фактичний стан справ покаже наступна судова практика.

Юридична газета. — 21 серпня 2012р.- № 33-34 (323-324). – С. 30-32.