Free Hosting

Free Web Hosting with PHP, MySQL, Apache, FTP and more.
Get your Free SubDOMAIN you.6te.net or you.eu5.org or...
Create your account NOW at http://www.freewebhostingarea.com.

Cheap Domains

Cheap Domains
starting at $2.99/year

check
Адвокатське бюро Марка Бєлкіна «Еталон»
img016

Written on 03.07.2016   By   in Публікації

Бєлкін Леонід Михайлович

ЗУПИНЕННЯ ОБІГУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ ЯК ПРОБЛЕМА ФОНДОВОГО РИНКУ

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України (далі – ЗУ) «Про цінні папери та фондовий ринок», фондовий ринок (ринок цінних паперів) – сукупність учасників фондового ринку та правовідносин між ними щодо розміщення, обігу та обліку цінних паперів і похідних (деривативів). Згідно ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про цінні папери та фондовий ринок», обіг цінних паперів – вчинення правочинів, пов’язаних з переходом прав власності на цінні папери і прав за цінними паперами, за винятком договорів, що укладаються під час розміщення цінних паперів. Отже, ключовим питанням фондового ринку є забезпечення можливості переходу прав власності на цінні папери.

Разом з тим, чинне законодавство України надає широкі повноваження Державні комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі – ДКЦПФР) щодо прийняття рішень, які фактично унеможливлюють обіг цінних паперів. Так, згідно ст. 8 ЗУ «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» ДКЦПФР має право:

5) у разі порушення законодавства про цінні папери, нормативних актів ДКЦПФР… зупиняти на термін до одного року розміщення (продаж) та обіг цінних паперів того чи іншого емітента;

16) … зупиняти або припиняти допуск цінних паперів на фондові біржі або торгівлю ними на будь-якій фондовій біржі, зупиняти кліринг та укладення договорів купівлі-продажу на певний термін для захисту держави, інвесторів;

30) для захисту інтересів держави та інвесторів у цінні папери зупиняти на підставі рішення Комісії внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів або до системи депозитарного обліку щодо цінних паперів певного емітента або певного власника на строк до усунення порушень, що стали підставою для прийняття такого рішення.

Зазначені повноваження і підстави сформульовані настільки широко, що дозволяють приймати рішення про зупинення обігу цінних паперів відносно будь-яких емітентів і в будь-який момент. Але іноді і цих повноважень Комісії не вистачає, і тоді рішення про зупинення приймаються навіть за відсутності найменших підстав, передбачених законом. Так, станом на 31.12.2010 р. приблизна оцінка тільки акцій, випуски яких зупинені і знаходяться тільки в активах інститутів спільного інвестування, складають біля 343 млн. грн. (http://finance.eizvestia.com/full/gkcbfr-ocenila-problemy). Розглянемо проблеми, які створюють для фондового ринку такі рішення ДКЦПФР.

  1. Зупинення обігу цінних паперів як порушення прав власників. Згідно чч. 1, 2 ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Отже, будь-яка заборона власникові цінних паперів вільно відчужувати своє майно у вигляді цінних паперів є порушенням прав власника.

Зазначене підтверджується також тим, що згідно ст. 5 ЗУ «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні», у разі відчуження знерухомлених іменних цінних паперів право власності переходить до нового власника з моменту зарахування їх на рахунок власника у зберігача. Права на участь в управлінні, одержання доходу тощо, які випливають з іменних цінних паперів, можуть бути реалізовані з моменту внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів.

Слід також зазначити, що в пп. ґ) п. 2 Розділу IV Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами, затв. Рішенням ДКЦПФР від 12.12.2006 р. № 1449, передбачено, що дилерський договір має містити умови, зокрема, про порядок і строк здійснення переходу прав власності на цінні папери, сторону, відповідальну за перереєстрацію прав власності на цінні папери. Отже, без гарантій перереєстрації не може бути укладений будь-який договір на відчуження цінних паперів.

Відповідно до п. 19.2 Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затв. Рішенням ДКЦПФР від 17.10.2006 р. №1000, не допускається внесення до системи реєстру змін у період дії обмежень на здійснення операцій з цими цінними паперами, накладених рішенням суду, рішенням ДКЦПФР щодо зупинення внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів або системи депозитарного обліку цінних паперів.

В цьому сенсі варто зазначити, що правові наслідки щодо обмежень в обігу акцій, встановлених за рішенням суду та за рішенням ДКЦПФР, визначаються як ідентичні, оскільки віддзеркалюють втручання публічної влади у реалізацію приватноправових відносин. Тому слушним буде згадати положення п. 5.7.4 Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 р. № 04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин», відповідно до якого (положення) в ухвалі про забезпечення позову господарський суд повинен чітко визначити, внесення яких саме змін до реєстру власників іменних цінних паперів забороняється до вирішення судом спору. Заборона реєстроутримувачу вносити будь-які зміни до системи реєстру власників іменних цінних паперів може порушувати права тих акціонерів товариства, які не є учасниками спору.

Зазначений факт щодо шкоди власникам встановлений і в порядку адміністративного судочинства. Так, в ухвалі від 19.12.2006 р. у справі № А7/245 Дніпропетровський апеляційний господарський суд як апеляційний адміністративний суд зазначив, що прийнявши рішення про зупинення клірингу та укладання угод купівлі-продажу цінних паперів ВАТ, відповідач у справі – ДКЦПФР – обмежила законні права вільного розпорядження цінними паперами ВАТ, які належать акціонерам на праві власності (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/348229), що порушує їх права. У касаційному перегляді справи Вищим адміністративним судом України відмовлено.

Звідси очевидним є висновок, що рішення, які тягнуть неможливість внесення змін в систему депозитарного обліку цінних паперів, завдають шкоду саме власникам цінних паперів. За таких умов емітент, внаслідок порушення якого, начебто, зупиняється обіг цінних паперів, може зовсім не відчувати незручностей.

  1. Зупинення обігу цінних паперів як анахронізм. Згvd_dvoh_aktsy_Donetskstal.html?ідно абз. 2 ч. 2 ст. 3 ЗУ «Про акціонерні товариства», до акціонерів не можуть застосовуватися будь-які санкції, що обмежують їх права, у разі вчинення протиправних дій товариством або іншими акціонерами. Отже, набрання чинності вказаної норми дозволяє вважати зупинення обігу акцій як санкцію анахронізмом, який протиправно реалізує процедуру колективної вини, порушує права власника акцій (інших цінних паперів), унеможливлює їх відчуження, переведення цінних паперів з рахунку на рахунок в системі депозитарного обліку, завершення ліквідаційних процедур юридичних осіб – власників цінних паперів. Таке зупинення порушує також статтю 61 Конституції України, відповідно до якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тобто, власник цінних паперів не може нести відповідальність за будь яку, навіть реальну, провину емітента. Зупинення обігу цінних паперів може бути виправданими тільки на підставі Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій, затв. Рішенням ДКЦПФР від 30.12.1998 р. № 222, у випадку відкриття ліквідаційної процедури відносно емітента, при цьому слід жорстко обмежити тривалість такої процедури.
  2. Зупинення обігу цінних паперів як сфера перевищення повноважень ДКЦПФР. При прийнятті рішень про зупинення обігу акцій ДКЦПФР систематично вдається до порушень чинного законодавства, навіть такого, що, як зазначено вище, і так надає досить широкі повноваження.

Так, рішенням ДКЦПФР від 16.12.2008 р. № 1466 та розпорядженням № 145-3 від 22.12.2008 р. зупинений обіг акцій ВАТ на підставі листів Державної податкової адміністрації (ДПА) України та Генеральної прокуратури України. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06.04.2009 р. у справі № 2а-1182/09/0750 (власна інформація автора) таке зупинення визнане незаконним, а відповідні рішення та розпорядження скасовані. Суд зазначив, що вказані листи не можуть вважатися підставою для зупинення обігу акцій, оскільки не містили свідчень будь-яких порушень з боку емітента, а тільки пропонували ДКЦПФР провести перевірку діяльності емітента, чого зроблено не було.

Отже, судом визнано, що на підставі листа ДПА, без встановлення конкретних фактів порушень, зупиняти обіг цінних паперів не можна. Однак, керівництво ДКЦПФР, не соромлячись, пропагує таке зупинення як «передовий досвід» Комісії, як це, наприклад, було зазначено в інтерв’ю Голови Комісії від 02.06.2011 р., де останній визнав, що ДКЦПФР зупиняє обіг акцій на підставі звернень податкових органів, хоча такої підстави в законодавству не передбачено (див. посилання).

В зазначеній вище ухвалі Дніпропетровського апеляційного господарського суду визнано незаконним зупинення клірингу та укладання угод купівлі-продажу цінних паперів на підставі звернення емітента. Суд підкреслив, що навіть за наявності порушень ДКЦПФР повинна була б проведена певна правова процедура, а саме: порушення справи про правопорушення, розгляд справи та винесення відповідного рішення по справі, в тому числі і рішення про зупинення клірингу та укладання угод купівлі-продажу цінних паперів. В той же час, вказане оскаржуване рішення було прийняте без дотримання встановлених процедур, що порушує права саме інвесторів, яких цей захід впливу, навпаки, начебто покликаний захищати.

В Постанові Київського апеляційного адміністративного суду (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/14355825) від 03.03.2011 р. у справі № 2а-9928/10/2670 розглядалося рішення ДКЦПФР від 04.06.2010 р. № 819 «Щодо зупинення внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ, клірингу та укладення договорів купівлі-продажу цінних паперів ЗАТ». Це рішення прийнято за зверненням акціонерів, у зв’язку з порушенням, на думку ДКЦПФР, порядку скликання та проведення загальних зборів акціонерів у 2006 р. (!). Як і у зазначеному вище випадку, апеляційний суд наголосив на відсутності правової процедури встановлення порушення. Крім того, суд звернув увагу на те, що даний емітент в період з 18.04.2008 р. по 14.05.2008 р. перевірявся Комісією за період з 2000 по 2008 рр., при цьому жодних порушень не встановлювалося. Крім того, зупиняти внесення змін до системи реєстру власників (п. 30) ДКЦПФР має право на термін до усунення порушення, а не на рік, як це прийнято в рішенні ДКЦПФР від 04.06.2010 р. № 819. Таким чином, в судовому порядку встановлено, що приймаючи вказане рішення, ДКЦПФР порушила все, що тільки можна порушити. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 травня 2012 р. № К/9991/15516/11 Постанова Київського апеляційного адміністративного суду залишена без змін.

Рішенням ДКЦПФР від 13.05.2011 р. № 507 зупинене внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів та до системи депозитарного обліку цінних паперів, випущених ВАТ «Д». Рішення мотивоване тим, що ДКЦПФР подала касаційну скаргу на судові рішення, які зобов’язують Комісію зареєструвати випуск акцій. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04.08.2011 р. у справі № 2а/0570/9557/2011, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.09.2011 р. у цій же справі, таке зупинення визнане незаконним. При цьому Донецький апеляційний адміністративний суд в своїй ухвалі прямо зазначив, що приймаючи оскаржуване рішення, відповідач по суті підмінив собою Вищий адміністративний суд України і фактично зупинив дію судових рішень, які зобов’язують Комісію зареєструвати випуск акцій. У касаційному перегляді справи Вищим адміністративним судом України відмовлено.

Однак найбільш кричущою з точки зору своєї незаконності та негативних наслідків для інвесторів та фондового ринку було зупинення наприкінці травня 2011 р. на термін 12 місяців клірингу та укладання договорів купівлі-продажу цінних паперів 12 емітентів з групи «Донецьксталь», в тому числі найбільш ліквідних на ринку Ясинівського коксохімзаводу та шахтоуправління «Покровське». Позов щодо незаконності такого зупинення було розглянуто Донецьким окружним адміністративним судом: у справі № 2а/0570/8913/2011 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/16473171) — відносно безпосередньо ПрАТ «Донецьксталь»-металургійний завод»; у справі № 2а/0570/11770/2011 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/18201519) – відносно інших 11 емітентів. В зазначених Постановах – відповідно від 21.06.2011 р. та від 01.09.2011 р. – встановлено, що підставою для такого зупинення було звернення до ДКЦПФР народного депутата України (в Постанові від 21.06.2011 р. зазначене прізвище депутата — Шпенов Д.Ю.) з приводу, начебто, корпоративного конфлікту серед акціонерів вказаних емітентів. Судом визнано незаконність зупинення обігу акцій з цих підстав і скасував відповідні рішення ДКЦПФР.

Разом із тим, даний випадок красномовно свідчить про те, яку шкоду завдає емітентам і фондовому ринку в цілому означенні незаконні рішення та дії. Так, в згаданій Постанові від 21.06.2011 р. зазначається, що за даними Української біржі стосовно підприємств, акціонером яких є ПрАТ «Донецьксталь»-металургійний завод», на теперішній час товариство несе збитки від зупинення операцій з цінними паперами на біржових торгах по ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» та ПАТ «Ясинівський коксохімічний завод» в розмірі 1230,376 млн. грн. та 320,110 млн. грн. відповідно, капіталізація підприємств позивача за 1 день знизилась більш як на 1,5 млрд. грн. Крім того, за даними сайтуhttp://news.finance.ua/ua/~/1/0/all/2011/06/07/241120, в день, коли інформація про рішення ДКЦПФР стала публічною, акції шахтоуправління «Покровське» і Ясинівського КХЗ втратили, відповідно, 45,22 % і 35,12 % вартості. З моменту оголошення про припинення обігу акцій індекс «Української біржі» втратив 5 %, а обсяг задепонованих коштів впав до мінімуму цього року. Якщо ДКЦПФР саме так піклується про розвиток вітчизняного фондового ринку, то краще взагалі обійтися без такого піклування і такого регулятора.

Отже, викладене свідчить про необхідність вилучити цитовані вище пункти 5, 16, 30 ст. 8 ЗУ «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» із даного закону, оскільки наявність цих норм призводить до очевидних зловживань з боку ДКЦПФР. Разом із цим, до вирішення даного питання на законодавчому рівні необхідно заявляти позови про відшкодування збитків, завданих незаконним зупиненням обігу цінних паперів. Судова практика свідчить про перспективність визнання таких дій протиправними і скасування відповідних рішень.

 

Юридична газета, 13 грудня 2011р., № 50 (293), с.1, 14-15.

 

 

ДОДАТКИ

 

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

08 січня 2008 року                                                              м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого  —  судді  Фадєєвої Н.М.

Суддів        Кобилянського М.Г., Кравченко О.О., Леонтович К.Г., Маринчак Н.Є.

розглянувши у  попередньому розгляді   касаційну скаргу Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку на постанову господарського суду  Сумської області від 22.01.2007р. та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 04.06.2007р. у справі за позовом ВАТ «Сумиобленерго» до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправною та скасування постанови, —

В С Т А Н О В И Л А :

Справа №К-14407/06 Доповідач Фадєєва Н.М.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 10.05.2006р. № 257-ДМ про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів.

Постановою господарського суду Сумської області від 22.01.2007р. задоволені позовні вимоги.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 04.06.2007р. апеляційна скарга залишена без задоволення, а постанова господарського суду Сумської області від 22.01.2007р. – без змін.

Не погоджуючись з вищезазначеними ухвалами, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України,  у якій просить скасувати вищезазначені судові рішення, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом,10.05.06р. уповноваженою особою Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку Петренко В.О. було винесено постанову №257-ДМ про накладення на ВАТ «Сумиобленерго» санкцій за вчинення правопорушень на ринку цінних паперів у вигляді зупинення на термін до 10.11.2006р. розміщення (продажу) та обігу цінних паперів ВАТ «Сумиобленерго».

Як вбачається з постанови Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку 257-ДМ від 10.05.2006р., підставою для її винесення і накладення санкцій на ВАТ Сумиобленерго» стало те, що на думку Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку ВАТ «Сумиобленерго» укладено два договори на ведення реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ «Сумиобленерго» з ТОВ «Інтер-Сервіс-Реєстр» та ТОВ «Об’єднаний фондовий регістратор», що є порушенням вимог ст. 9 Закону України «Про Національну позитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні», п. 1.2 Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку №60 від 26.05.1998р.

Згідно матеріалів справи рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 09.02.2006р. № 64 до ВАТ «Сумиобленерго» яким зупинено на термін 6 місяців кліринг та укладання договорів купівлі-продажу цінних перів ВАТ «Сумиобленерго». Як вбачається з рішення №64 від 09.02.2006р., підставою для винесення даного рішення стало порушення ВАТ «Сумиобленерго» вимог 9Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» відкрите акціонерне товариство «Сумиобленерго» уклало договір на ведення реєстру власників іменних цінних паперів більше ніж з одним реєстратором: з товариством з обмеженою відповідальністю «Об’єднаний фондовий реєстратор» та з товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер-Сервіс-Реєстр». Тобто підстави винесення постанови №257-ДМ від 10.05.2006р. та рішення № 64 від 02.2006р. є однаковими. Колегією суддів також встановлено, що на даний час рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 09.02.06 р. №64 не скасовано.

Санкції як цивільно-правова відповідальність, це накладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які являються у позбавленні його певних прав або в заміні невиконаного обов’язку новим, або у приєднані до невиконаного обов’язку нового обов’язку.

Відповідно до п. 5 ст. 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» державна комісія з цінних паперів та фондового ринку вправі у разі порушення законодавства про цінні папери, нормативних актів Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку  виносити попередження, зупиняти на термін до одного року розміщення (продаж) та обіг цінних паперів того чи іншого емітента.

Отже, зупиненням на термін 6 місяців клірингу та укладання договорів купівлі-продажу цінних паперів ВАТ» Сумиобленерго» Держана комісія з цінних паперів та фондового ринку поклала на правопорушника основані на законі невигідні правові наслідки, які виявляються у позбавленні його певного права, тобто застосувала санкції.

Згідно п. 3.4 Правил розгляду справ про правопорушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених Наказом Державної комісії з них паперів та фондового ринку від 09.01.1997 № 2 (у редакції рішення Державної ліси з цінних паперів та фондового ринку від 13.02.2001 № 27), справу про правопорушення не може бути порушено, а порушена  підлягає закриттю якщо є не скасована постанова уповноваженої особи, рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішення суду або арбітражного суду за тим самим фактом.

Пунктом 1.11 Правил розгляду справ про правопорушення вимог законодавства ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених Наказом Державної комісії цінних паперів та фондового ринку від 09.01.1997 р. № 2 (у редакції рішення ДКЦПФР від 13.02.2001р. № 27), при триваючому правопорушенні юридична особа може бути притягнута до відповідальності за вчинення правопорушення не пізніше трьох місяців з дня його виявлення.

З матеріалів справи вбачається, що постанова про порушення відносно ВАТ «Сумиобленерго» справи про правопорушення на ринку цінних паперів була винесена 29.09.2005р., що має вважатися датою виявлення правопорушення, а оспорювана постанова про застосування до ВАТ «Сумиобленерго» санкцій була винесена 10.05.2006р., тобто після закінчення тримісячного терміну, встановленого п. 1.11. Правил розгляду справ про правопорушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд правомірно дійшов висновку про задоволення адміністративного позову., судове рішення  постановлено   відповідно до фактичних обставин справи та  вимог чинного законодавства. Викладені в касаційній скарзі заперечення не можуть бути підставою для касування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст.  220, 220-1,  221, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, —

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку залишити без задоволення, а постанову господарського суду  Сумської області від 22.01.2007р. та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 04.06.2007р.– без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді :

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/2873016

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

«15» травня 2012 р.                               м. Київ                                        К/9991/15516/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючої  судді -Васильченко Н.В.

суддів :  Розваляєвої Т.С.  Черпіцької Л.Т.

при секретарі    Шпикуляк В.

з участю представника відповідача Марченко В.М., 3-я особа ОСОБА_2

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу   Державної  комісії з цінних паперів та фондового ринку на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2011 р. по справі №  2а- 9928\10\2670 за позовом закритого акціонерного товариства Управління механізації «Київзеленбуд»до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, за участю третіх осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про скасування рішення —

в    с    т   а    н   о   в   и   л   а:

У червні 2010 р. ЗАТ Управління механізації «Київзеленбуд»звернулось із позовом до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про скасування рішення № 819 від 4.6.2010 р., яким зупинено внесення змін до системи власників іменних цінних паперів, клірингу та укладання договорів купівлі-продажу цінних паперів строком на один рік з 04.06.2010 р. по 04.06.2011 р.

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2010 р. в задоволенні позову відмовлено . Постанова суду обгрунтована правомірністю дій відповідача при прийнятті рішення, що оскаржується.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2011 р. постанова суду першої інстанції скасована, прийнято рішення про задоволення позовних вимог. Постанова суду  мотивована тим, що рішення № 819 від 04.06.2010 р., яке оскаржується, не містить посилань на виявлення чи встановлення  тих чи інших порушень, які б допустив  позивач на ринку цінних паперів.

Не погоджуючись із постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2011 р., Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку подала касаційну скаргу, в якій просить вказане рішення скасувати, залишити в силі постанову суду першої інстанції. Скарга обгрунтована невірним застосуванням судом норм матеріального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження їх судами , вивчивши доводи касаційної скарги, колегія суддів підстав до її задоволення не знаходить.

Як вбачається із матеріалів справи, 09.09.2006 р. загальними зборами акціонерів ЗАТ «Управління механізації Київзеленбуд» прийнято рішення про збільшення розміру статутного капіталу на суму 2 000 000 гривень шляхом закритого (приватного) розміщення 2 000 000 простих  іменних акцій номінальною вартістю 1 гривня за акцію.

18.09.2006 р. до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку надійшли документи позивача на реєстрацію випуску акцій.

17.10.2006 р. Комісією прийнято рішення  № 1147 щодо реєстрації випуску акцій ЗАТ «Управління механізації «Київзеленбуд».

На підставі рішення Комісії  територіальним управлінням Комісії в м. Києві зареєстровано випуск акцій ЗАТ «Управління механізації «Київзеленбуд»та видане тимчасове свідоцтво про реєстрацію випуску акцій № 28\10\1\06-Т від 03.11.2006 р.

18.04.08 р. відбулась робоча зустріч   представників акціонерів  ЗАТ  «Управління механізації «Київзеленбуд»та представників центрального апарату Комісії.

Протягом квітня-травня 2010 р. до Комісії надійшли скарги  від акціонерів ЗАТ щодо порушень при повідомленні  акціонерів про час та місце проведення загальних зборів, що відбулися 09.09.2006 р. та 23.09.2006 р.

За результатами розгляду скарг акціонерів Комісією прийнято рішення № 819 від 04.06.2010 р. «Щодо зупинення внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ «Управління механізхації «Київзеленбуд», клірингу та укладання договорів купівлі-продажу цінних паперів ЗАТ «Управління мехїанізації «Київзеленбуд».

Суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що спірне рішення відповідача № 819 прийняте ним   без дотримання вимог Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні».

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду.

Відповідно до ст. 8  цього Закону Комісія має повноваження  зупиняти або припиняти допуск цінних паперів на фондові біржі або торгівлю ними на будь-якій фондовій біржі, зупиняти кліриг та укладання договорів купівлі-продажу цінних паперів на  фондових біржах на певний строк для захисту інтересів держави або інвесторів.

Цей же Закон передбачає процедуру та підстави   прийняття  заходів впливу до осіб, які вчинили правопорушення на ринку цінних паперів. Зокрема,  складання акту про правопорушення, в якому повинен бути зафіксований  факт вчинення правопорушення, винесення постанови про порушення на ринку цінних паперів та залучення до вказаної процедури   позивача.

Як вбачається із матеріалів справи, що не заперечується відповідачем,  при прийнятті  спірного рішення № 819  вказані процедури дотримані не були.

Із пояснень відповідача  в запереченнях до позовних вимог, вбачається, що підставою прийняття спірного рішення № 819 явилось неналежене повідомлення акціонерів про   скликання та проведення загальних зборів у вересні 2006 р.

Разом з тим,  із досліджених судом апеляційної інстанції матеріалів справи встановлено, що   у період з 18.04.2008 р. по 14.05.2008 р.  відповідачем проводилась позапланова перевірка діяльності підприємства за період з 2000 по 2008 р.

За результатами перевірки порушень з боку підприємства на ринку цінних паперів, в тому числі під час скликання та проведення загальних зборів акціонерів у вересні 2006 р.,  виявлено не було, що підтверджується актом за наслідками проведеної перевірки від 14 травня 2008 р.

Саме рішення № 819, що оскаржується, не містить посилань на вчинення правопорушень на ринку цінних паперів  позивачем.

Висновок суду апеляційної інстанції, що Комісія  при прийнятті спірного рішення № 819 від  04.06.2010 р. діяла не у спосіб, передбачений Законом України «Про  державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»грунтується на доказах, наявних у справі та  досліджених судом.

Колегія суддів дійшла думки, що суд апеляційної інстанції повно та  всебічно дослідив обставини справи, вірно встановив характер спірних правовідносин та обгрунтовано застосував норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм процесуального права, які б призвели до  прийняття незаконного рішення, не вбачається.

Доводи касаційної скарги зазначений висновок суду не спростовують.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального  права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів —

у    х     в     а    л      и     л     а:

Касаційну скаргу  Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України  залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2011 р. по справі № 2а-9928\10\2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним судом України в порядку, з підстав та у строки, визнгачені ст.ст. 236 -238,239-1 КАС України.

Суддя                                                                         Н.В. Васильченко

 

 

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2006                                                                                             Справа № А7/245

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:  головуючого судді Неклеси М.П. (доповідач)

суддів:  Логвиненка А.О., Науменка  І.М.

за участю секретаря судового засідання Комарової А.А.,

представників  сторін:

за участю прокурора  Зіма В. Б., посвідчення № 167  від 09.08.02,

від позивача: Кочура С. В., довіреність № 4-Д  від 22.03.06,

від відповідача: Цибуля О. В., довіреність № 100/130031  від 05.09.06,

від третьої особи з самостійними вимогами: Ємцев В. О., довіреність № 6677  від 19.07.06,  від третьої особи без самостійних вимог -1: Корнеляк В. В., довіреність № 5667  від 22.08.06,  від третої особи без самостійних вимог -1: Баланчук С. О., довіреність № б/н  від 01.06.06,  від третьої особи без самостійних вимог-2: представник у судове засідання не з»явився, про  час та місце судового засідання  повідомлений належним чином;

від третьої особи без самостійних вимог-3: Демченко Я. О., довіреність № б/н  від 29.11.06,

розглянувши матеріали апеляційних скарг  заступника  прокурора  Дніпропетровської області, який здійснює представництво  інтересів  держави і  Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, м. Київ  на постанову господарського суду Дніпропетровської області від  29.09.2006р.  у справі №А7/245-06

за позовом   товариства з обмеженою відповідальністю «Придніпров»є — Реєстр», м. Дніпропетровськ

до   Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, м. Київ

за участю: третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору Компанія Шевкон Холдінг ЛТД, Тортола, Британські Віргінські острови

третіх осіб, що не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача: 1-відкритого акціонерного  товариства» «Київміськнафтопродукт», м. Київ,

2- відкритого акціонерного товариства » «Міжрегіональний Фондовий Союз», м. Київ

3- товариства з обмеженою відповідальністю  «РЕЄСТР -ІНФОРМ», м. Київ,

за участю прокурора   прокуратури Дніпропетровської області, м. Дніпропетровськ

про  зобов’язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2006р. у справі № А 7/245-06 (судді: Коваль Л.А., Камша Н.М., Мороз В.Ф.) в задоволенні позовних вимог позивача –товариства з обмеженою відповідальністю » Придніпров’є –Реєстр» про внесення змін до рішення ДКЦПФР № 679 від 04.08.2006р. відмовлено. Цією ж постановою суд першої інстанції задовольнив в повному обсязі адміністративний позов Компанії Шевкон Холдинг ЛТД, визнавши протиправним та скасувавши в повному обсязі рішення ДКЦПФР № 679 від 04.08.2006р. Постанова мотивована тим, що скасоване рішення винесено з перевищенням повноважень та порушено процедуру винесення такого рішення.

З постановою суду першої інстанції не погодились Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку України та прокурор, які звернулися з апеляційними скаргами на постанову суду першої інстанції.

ДКЦПФР в апеляційній скарзі вказує на те, що судом першої інстанції було допущено ряд порушень норм процесуального права. Зокрема, апелянт вказує на те, що суд при оголошенні перерви не дотримався вимог КАС України в частині строків для вручення повісток про виклики до суду. Також апелянт вважає, що суд порушив вимоги КАС України у зв’язку з тим, що в постанові не відображено думку одного з представників  учасника процесу, в той час як така позиція має бути відображена.

В апеляційній скарзі ДКЦПФР також вказується на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Зокрема скаржник вказує на те, що третя особа, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору не довела тієї обставини, що вона є акціонером ВАТ «Київміськнафтопродукт», а виписка з рахунку в цінних паперах не є підтвердженням права власності на акції. Крім того, апелянт вважає, що суд першої інстанції порушив вимоги КАС України у зв’язку з тим, що не перевірив чи рішення суб’єкта владних повноважень прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі прокурора збігаються з доводами, що викладені в апеляційній скарзі ДКЦПФР.

У судовому засіданні представник ДКЦПФР та прокурор підтримали  апеляційні скарги в повному обсязі.

Представники ТОВ «Придніпров’є –Реєстр», Компанії Шевкон Холдинг ЛТД проти задоволення апеляційних скарг заперечують та вважають постанову суду першої інстанції законною, просять залишити її без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

В судовому засіданні приймали участь два представники ВАТ «Київміськнафтопродукт», які мають протилежні позиції. Один з представників просив апеляційні скарги задовольнити, а інший  в задоволенні апеляційних скарг відмовити.

Представник ТОВ «Реєстр–Інформ» апеляційні скарги підтримав та просить їх задовольнити.

Представник ВАТ «Міжрегіональний фондовий союз» в судове засідання не з’явився,  про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, тому суд вважає за можливим розглядати справу в його відсутності.

Вислухавши представників сторін, дослідивши докази у справі, суд вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідно до оскаржуваної постанови, судом першої інстанції визнано протиправним та скасовано як незаконне рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку  № 679  від 04.08.2006 року, яким:

— зупинено з 04.08.2006 р. на термін 6 місяців кліринг та укладання договорів купівлі-продажу цінних паперів Відкритого акціонерного товариства «Київміськнафтопродукт» (код за ЄДРПОУ 03483329) (далі –ВАТ «Київміськнафтопродукт»).

— заборонено здійснення операцій щодо внесення до системи реєстру власників іменних цінних паперів цього емітента змін про перехід права власності за наслідками договорів купівлі — продажу цінних паперів.

— заборонено відкритому акціонерному товариству «Міжрегіональний Фондовий Союз» здійснювати кліринг за договорами купівлі-продажу щодо цінних паперів відкритого акціонерного товариства «Київміськнафтопродукт».

Вказане рішення було оскаржене одним з акціонерів ВАТ «Київміськнафтопродукт» –Компанією Шевкон Холдинг ЛТД.  Скаржники по справі в своїх апеляційних скаргах  вказують на те, що в суді першої інстанції не було доведено на підставі належних та допустимих доказів того факту, що вказана компанія дійсно є акціонером ВАТ «Київміськнафтопродукт», а виписка про стан рахунку в цінних паперах не є доказом наявності права власності на акції товариства. З вказаною позицією не можна погодитися з зв’язку з наступним.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» підтвердженням права власності на цінні папери є сертифікат, а в разі знерухомлення цінних паперів чи їх емісії в бездокументарній формі — виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач зобов’язаний надавати власнику цінних паперів.

З огляду на це, належним та допустимим доказом наявності права власності на акції ВАТ «Київміськнафтопродукт», які є знерухомленими, є виписка з рахунку в цінних паперах. При цьому закон не передбачає обов’язку в разі доказування права власності на знерухомлені акції надавати будь-які інші документи, крім виписки з рахунку в цінних паперах.

В матеріалах справи є виписка з рахунку в цінних паперах. Судом першої інстанції дана відповідна оцінка цьому доказу і апеляційний господарський суд погоджується з такою оцінкою..

При винесенні оскаржуваної постанови не було допущено порушення норм матеріального права в частині дотримання судом першої інстанції вимог ст. 2 КАС України щодо перевірки того, чи винесено рішення суб’єкта владних повноважень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України та обґрунтовано, як на то вказують апелянти.

Так оскаржуване рішення ДКЦПФР було винесено на підставі п. 16 ст. 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», відповідно до якого Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право зупиняти кліринг та укладання договорів купівлі-продажу на певний термін для захисту держави та інвесторів. Як видно зі змісту вказаної норми застосування вказаного заходу з боку відповідача можливе лише у випадку, якщо це необхідно для захисту держави та інвесторів. В той же час вказане рішення, як вірно було встановлено судом першої інстанції,  було прийнято за заявою емітента, а відповідно і для захисту інтересів цього емітента, який, не є інвестором в розумінні ст. 2 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», відповідно до якої інвестори в цінні папери — фізичні та юридичні особи, резиденти і нерезиденти, які набули права власності на цінні папери з метою отримання доходу від вкладених коштів та/або набуття відповідних прав, що надаються власнику цінних паперів відповідно до законодавства.

Крім того, судом першої інстанції вірно встановлено, що при винесенні рішення ДКЦПФР взагалі не вияснялося питання про наявність або відсутність порушень прав держави або інвесторів, що є обов’язковою передумовою для прийняття рішення про зупинення клірінгу та укладення договорів купівлі-продажу цінних паперів.

Прийнявши рішення про зупинення клірингу та укладання угод купівлі-продажу цінних паперів ВАТ «Київміськнафтопродукт» на шість місяців, відповідач у справі —  Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку обмежила законні права вільного розпорядження цінними паперами ВАТ «Київміськнафтопродукт», належних акціонерам на праві власності.

Згідно з п. 6 ст. 4 Закону України «Про власність»  у випадках і в порядку, встановлених законодавчими актами України, діяльність власника може бути обмежено чи припинено, або власника може бути зобов’язано допустити обмежене користування його майном іншими особами. В той час як необхідно захищати права інвесторів відповідач обмежив права інвесторів чим порушив їх права.

Колегія суддів згодна з висновками суду першої інстанції, відповідно до яких відповідач у справі не тільки виніс оскаржуване рішення за відсутності підстав для такого винесення, а  також порушив процедуру винесення рішення.

Відповідно до підпункту 5. п. 5 Положення про Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку, затвердженого Указом Президента України «Про державну комісію з цінних паперів та фондового ринку»  від 14 лютого 1997 року № 142/97 (зі змінами та доповненнями) Державна комісія з цінних паперів має право виносити в разі порушення законодавства про цінні папери, її власних нормативних актів попередження, зупиняти на строк до одного року розміщення (продаж) та обіг цінних паперів того чи іншого емітента, тощо. А відповідно до підпункту 17 п. 5 Положення  комісія має право призначати тимчасово (на строк до двох місяців) керівників фондових бірж, депозитаріїв та інших установ інфраструктури фондового ринку, зупиняти або припиняти допуск цінних паперів на фондові біржі або торгівлю ними на будь-якій фондовій біржі, зупиняти кліринг та укладення договорів купівлі-продажу на певний строк для захисту інтересів держави, інвесторів. Таким чином, ДКЦБФР має право застосувати санкції лише в разі порушення законодавства про цінні папери, її власних нормативних актів або якщо існує необхідність захистити інтереси держави, інвесторів. Крім того, застосування вказаних процедур має застосовуватися в певному порядку. Цей порядок визначений Правилами розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених Наказом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 09.01.1997 р. № 2. Відповідно до п. 1.4 вказаних правил завданням провадження у справах про правопорушення є своєчасне, повне й об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з чинним законодавством, забезпечення виконання винесеного рішення, а також виявлення причин та умов, що сприяють учиненню правопорушень і запобігання правопорушенням.

Так, відповідно до Розділу 18 Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених Наказом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 09.01.1997 р. № 2 (зі змінами та доповненнями) до учасників ринку цінних паперів (до яких згідно зі ст. 1 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» відносяться емітенти, інвестори та особи, що здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, та саморегулівні організації) за порушення законодавства передбачено застосування санкцій, серед яких передбачено зупинення на термін до одного року розміщення (продажу) та обігу цінних паперів того чи іншого емітента –за порушення вимог законодавства щодо цінних паперів та нормативних актів Комісії.

Враховуючи вимоги Правил розгляду, для накладення санкції у вигляді зупинення на термін 6 місяців розміщення та обігу цінних паперів Відкритого акціонерного товариства «Київміськнафтопродукт» Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку мала бути проведена певна правова процедура, а саме, порушення справи про правопорушення, розгляд справи та винесення відповідного рішення по справі, в тому числі і рішення про зупинення клірингу та укладання угод купівлі-продажу цінних паперів.

В той же час, вказане оскаржуване рішення було прийняте без дотримання встановлених процедур. Крім того, до процесу прийняття рішення не були залучені всі особи, що можуть дати пояснення, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, без будь-яких правових підстав 04.08.2006 року Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку було винесено Рішення № 679 про зупинення клірингу та укладення договорів купівлі-продажу цінних паперів ВАТ «Київміськнафтопродукт».

Посилання скаржників на порушення судом  першої інстанції норм процесуального права як на підставу для скасування оскаржуваної постанови на думку апеляційного суду є неспроможними. При цьому суд виходить з наступного.

Як свідчать матеріали справи судом першої інстанції в судовому засіданні, що відбулося 28.09.2006р. було оголошено перерву до 29.09.2006р.  Відповідно до ст. 150 КАС України суд оголошує перерву у зв’язку з необхідністю одержання нових доказів або в інших необхідних випадках. Тривалість перерви встановлюється судом залежно від обставин розгляду справи. Крім того, в  судовому засіданні, коли було оголошено перерву були присутні представники скаржників та  приймали участь всі учасники по справі і кожен учасник по справі був повідомлений про час і місце продовження судового засідання після перерви. З огляду на це, посилання скаржників на порушення норм КАС України є безпідставними.

Суд не приймає доводи скаржників про те, що судом першої інстанції начебто порушено ст. 7 та ст. 163 КАС України, у зв’язку з тим, що суд не зазначив позиції щодо заявлених позовних вимог одного з представників ВАТ «Київміськнафтопродукт» та ТОВ «Реєстр-Інформ». Вказані представники були своєчасно повідомлені про місце і час судових засідань, а відповідно мали право через своїх представників приймати участь в судовому засіданні та висловлювати свою правову позицію. Висловлювання позиції по справі  є правом осіб, що є учасниками судового розгляду і в разі відсутності такої позиції суд не обмежений в праві виносити судове рішення по суті спору. Крім того, із протоколів судового засідання вбачається, що обидва представники ВАТ «Київміськнафтородукт» брали участь в судових засіданнях  і висловлювали свої правові позиціях щодо предмету спору.  Зазначене підтвердив в своїй апеляційній скарзі і прокурор.

Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;  3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання. З огляду на вищевикладене суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, —

У Х ВА Л И В:

Апеляційні скарги Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку  та Прокуратури Дніпропетровської області на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2006р. по адміністративній справі № А7/245 залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2006р. по адміністративній справі № А7/245  залишити без змін.

Головуючий                                                                                             М.П.Неклеса

Суддя                                                                                                  А.О. Логвиненко

Суддя                                                                                                       І.М.Науменко
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/348229

 

 

Головуючий у 1 інстанції — Давиденко Т.В.

Суддя-доповідач — Чумак С.Ю.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2011 року справа №2а/0570/9557/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Чумака С.Ю.

суддів Ляшенко Д.В. та Жаботинської С.В.,

при секретарі Полторацькій С.С.,

за участю представника позивача Бєлкіна М.Л., представника відповідача Часовнікова Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 4 серпня 2011 р. у справі №2а/0570/9557/2011 за позовом Приватного акціонерного товариства «Завод Радар» до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, третя особа Відкрите акціонерне товариство «Фінансова компанія «Дисконт — Альфа» про визнання дій протиправними, визнання протиправним, скасування рішення та спонукання вчинити певні дії, —

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 13 травня 2011 року № 507, визнання протиправними дій щодо прийняття вказаного рішення та зобов’язання відповідача оприлюднити інформацію про відновлення внесення змін до системи реєстру власників акцій або до системи депозитарного обліку щодо акцій ВАТ «Фінансова компанія «Дисконт-Альфа» в той же спосіб, в який було оприлюднено інформацію про зупинення внесення змін до системи реєстру власників акцій або до системи депозитарного обліку щодо акцій ВАТ «Фінансова компанія «Дисконт-Альфа».

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 4 серпня 2011 року позовні вимоги задоволені частково, а саме: визнано протиправними дії Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо прийняття рішення від 13.05.2011 року № 507 «Щодо зупинення внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів та до системи депозитарного обліку цінних паперів випущених ВАТ «Фінансова компанія «Дисконт Альфа»; визнано протиправним та скасовано рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 13.05.2011 року № 507 «Щодо зупинення внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів та до системи депозитарного обліку цінних паперів випущених ВАТ «Фінансова компанія «Дисконт Альфа»; зобов’язано Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку оприлюднити у встановленому чинним законодавством порядку інформацію про відновлення внесення змін до системи реєстру власників акцій або до системи депозитарного обліку щодо акцій ВАТ «Фінансова компанія «Дисконт-Альфа».

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, відмовивши в задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі, оскільки внесення змін відповідачем зупинено до розгляду Вищим адміністративним судом України касаційної скарги відповідача у справі № 2а-11030/10/2670.

Заслухавши доповідь суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши за матеріалами справи наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що остання задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що Приватне акціонерне товариство «Завод Радар» створене внаслідок зміни назви Відкритого акціонерного товариства «Завод Радар» на підставі рішення позачергових зборів акціонерів від 18.09.2010 року (а.с. 34 — 46).

Згідно довідки з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України АБ № 076858 Приватне акціонерне товариство «Завод Радар» ідентифікаційний код 23027906 є юридичною особою, місцезнаходження: 84301, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Леніна, б. 58 (а.с. 33).

ПАТ «Завод Радар» є засновником ВАТ «ФК «Дисконт — Альфа» (а.с. 8 — 9).

30.12.208 року ВАТ «ФК «Дисконт — Альфа» звернулось до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку з заявою про реєстрацію випуску акцій.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку відмовила в реєстрації випуску акцій ВАТ «ФК «Дисконт — Альфа» про що 02.02.2009 року винесла відповідне розпорядження та рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.11.2010 року у справі № 2а-11030/10/2670, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2011 року, задоволена позовна заява ВАТ «ФК «Дисконт — Альфа» до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про скасування розпорядження та рішення від 02.02.2009 року про відмову у реєстрації випуску акцій, Комісія зобов’язана зареєструвати випуск акцій та видати свідоцтво про реєстрацію випуску акцій ВАТ «ФК «Дисконт — Альфа».

Вказаними судовими рішеннями встановлений факт протиправності дій Комісії щодо відмови у реєстрі випуску акцій ВАТ «ФК «Дисконт — Альфа», оскільки такі дії не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, яке регулює відносини, що виникають на ринку цінних паперів України.

13.05.2011 року Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку надане ВАТ «ФК «Дисконт-Альфа» свідоцтво про реєстрацію випуску акцій на загальну суму 501241000 грн. та включення ВАТ «ФК «Дисконт-Альфа» до загального реєстру випуску цінних паперів (а.с. 10).

Відповідачем на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.11.2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2011 року подано касаційну скаргу, за якою 23.02.2011 року Вищим адміністративним судом України відкрито касаційне провадження. \ а.с. 101\.

13.05.2011 року у зв’язку з виконанням постанов про відкриття виконавчого провадження від 22.04.2011 року про примусове виконання виконавчого листа № 2а-11030/10/2670, виданого Окружним адміністративним судом м. Києва, та поданням Комісією касаційної скарги на вищезазначені судові рішення відповідачем прийнято рішення № 507 «Щодо зупинення внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів та до системи депозитарного обліку цінних паперів випущених ВАТ «Фінансова компанія «Дисконт-Альфа», відповідно до якого зупинено внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ
«ФК «Дисконт-Альфа» та до системи депозитарного обліку щодо цінних паперів,
випущених ВАТ «ФК «Дисконт — Альфа»; заборонено професійним учасникам ринку цінних паперів, що здійснюють депозитарну діяльність, вносити зміни до реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ «ФК «Дисконт — Альфа» та до системи депозитарного обліку цінних паперів, випущених «ВАТ «ФК «Дисконт — Альфа»; зобов’язано депозитаріїв у день отримання цього рішення, але не пізніше наступного робочого дня, довести дане рішення до відома зберігачів, що здійснюють облік прав власності на цінні папери емітента ВАТ «ФК «Дисконт — Альфа». Рішення набрало чинності з дня його прийняття.
04.07.2011 року ПАТ «Завод Радар» звернулось до ТОВ «Модуль» з пропозицією щодо придбання акцій ВАТ «ФК «Дисконт — Альфа» (а.с. 83).
08.07.2011 року ТОВ «Модуль» відмовилось від даної пропозиції у зв’язку з прийняттям Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку рішення від 13.05.2011 року №507 (а.с. 82).

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення, як таке, що прийняте з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений Законом, та, крім того, порушує його законні права та інтереси.

Правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні регулює Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», статтею 5 якого визначено, що Державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється щодо ринків цінних паперів та похідних цінних паперів Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, яка є уповноваженим органом центральної виконавчої влади.

Згідно ч. 2 ст. 47 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, а також інші державні органи у межах своїх повноважень, визначених законом.

Таким чином, відповідач у справі — орган владних повноважень, якому чинним законодавством України надані владні управлінські функції у сфері державного регулювання ринку цінних паперів.

Згідно ст. 7 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»основними завданнями Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку є, зокрема, захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень.

Відповідно до п. 30 ст. 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право для захисту інтересів держави та інвесторів у цінні папери зупиняти на підставі рішення Комісії внесення змін до системи реєстру власників іменних пінних паперів або до системи депозитарного обліку щодо цінних паперів певного емітента або певного власника на строк до усунення порушень, що стали підставою для прийняття такого рішення.

З системного аналізу норм чинного законодавства, яке регулює відносини на ринку цінних паперів, вбачається, що підставою для прийняття рішення є наявність факту порушення емітентом законодавства на ринку цінних паперів з метою запобігання та припинення таких порушень — до усунення порушень, що стали підставою для прийняття такого рішення.

Відповідачем не надано суду доказів наявності фактів порушення ВАТ «ФК «Дисконт — Альфа» норм законодавства, яке регулює ринок цінних паперів в Україні та які стали підставою для прийняття рішення, що оскаржується, або фактів звернення до Комісії акціонерів та власників цінних паперів (облігацій) товариства, випуск яких зареєстрований відповідачем, за захистом порушених прав або з метою перешкоди порушення таких прав з боку ВАТ «ФК «Дисконт — Альфа» в майбутньому.

Крім того, як встановлено судом першої інстанції, при прийнятті рішення відповідачем порушені права позивача як засновника ВАТ «ФК «Дисконт — Альфа», оскільки він позбавлений права бути включеним до реєстру власників цінних паперів товариства та права вільного володіння та розпорядження своїми акціями, про що, зокрема, свідчить відмова ТОВ «Модуль» від пропозиції позивача щодо придбання акцій ВАТ «ФК «Дисконт — Альфа».

Колегія суддів вважає необґрунтованим доводи відповідача щодо правомірності прийняття рішення у зв’язку з оскарженням в касаційному порядку постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.11.2010 року у справі № 2а-11030/10/2670 та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2011 року, оскільки нормами законодавства, яке регулює правовідносини, що виникають на ринку цінних паперів України, не передбачена така підстава для прийняття рішення щодо зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів, як оскарження рішення судів в касаційному порядку.

Крім того, згідно частини 1 статті 255 КАС України постанова суду, яка набрала законної сили, є обов’язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Можливість зупинення виконання судових рішень у звязку з поданням касаційної скарги передбачена п. 5 частини 1 статті 215 КАС України, але таке право надано виключно судді-доповідачу Вищого адміністративного суду України.

Зі змісту ухвали ВАСУ від 23.02.2011 року про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою відповідача у справі № 2а-11030/10/2670 вбачається, що виконання оскаржуваних судових рішень не зупинено, у зв’язку згідно вимог статті 255 КАС України вони підлягають обов’язковому виконанню відповідачем.

Приймаючи оскаржуване рішення, відповідач по суті підмінив собою Вищий адміністративний суд України і фактично зупинив дію постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.11.2010 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2011 року, що суперечить вищезазначеним нормам діючого законодавства.

У зв’язку з цим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач не надав суду належних доказів правомірності дій щодо прийняття та обґрунтованості рішення, яке оскаржується, в розумінні положень частини 2 статті 71 КАС України.

За таких обставин, враховуючи наведені норми законів, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування не вбачається, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 4 серпня 2011 року у справі №2а/0570/9557/2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя: С.Ю.Чумак

Судді: С.В.Жаботинська

Д.В.Ляшенко

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/22430050

 

 

 

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2011 р. Справа № 2а/0570/11770/2011

час прийняття постанови «17» година «49» хвилини

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Голуб В.А.,

судді Тарасенка І.М.,

судді Циганенка А.І.,

при секретарі Пітель В.М.,

за участю:

представника позивача Варавка Т.Л.,

представника відповідача не зявився,

третіх осіб ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» — Металургійний завод» до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про скасування рішень №№ 554, 558, 559, 560, 561, 563, 553, 564, 556, 555, 557 від 20 травня 2011 року, визнання протиправними дій щодо внесення змін до рішення від 20 травня 2011 року № 557 та скасування рішення № 825 від 30 червня 2011 року, —

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Донецьксталь» — Металургійний завод» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про скасування рішень №№ 554, 558, 559, 560, 561, 563, 553, 564, 556, 555, 557 від 20 травня 2011 року.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 20 травня 2011 року Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку прийняла рішення №№ 554, 558, 559, 560, 561, 563, 553, 564, 556, 555, 557 «Щодо зупинення клірингу, укладання договорів купівлі-продажу цінних паперів, внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів та до системи депозитарного обліку цінних паперів» відносно наступних акціонерних товариств: ПАТ «Шахтоуправління «Покровське», ЗАТ «Макіївкокс», ПАТ «Макіївський коксохімічний завод», ПАТ «Ясинівський коксохімічний завод», ЗАТ «Красноармійське автопідприємство «Укрбуд», ВАТ «Донецький металургійний завод» (позивач володіє акціями цих емітентів), ПрАТ «Племінний завод «Малинівка», ВАТ «Лактіс», ВАТ «Вінтер», ПАТ «Донецький електротехнічний завод», ЗАТ «Лізінгова компанія «Укрінкомліз» (далі Емітенти).

Про наявність рішень відповідача, на підставі яких зупинено обіг цінних паперів Емітентів, позивачу стало відомо з листів ТОВ «Фінтайм» від 01 червня 2011 року № 335/01 та ТОВ «СТ КОМ-БРОК» від 27 травня 2011 року № 82/1. Вищезгадані товариства повідомили позивача цими листами про наявність рішень відповідача у звязку з тим, що позивач є власником акцій (акціонером) частини вищевказаних Емітентів, що підтверджується виписками про стан рахунку у цінних паперах № 003016 та № 003015 станом на 20 травня 2011 року та на 26 травня 2011 року.

Як вбачається з тексту рішень, відповідач прийняв їх на підставі звернення народного депутата України та відповідно до п.п. 16 та 30 ст. 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» з метою захисту інтересів держави та інвесторів.

Як зазначає позивач, у тексті рішень відсутні будь-які відомості про особу народного депутата України, на підставі звернення якого відповідачем було прийнято рішення.

Позивачу з листів — відповідей Емітентів стало відомо про те, що будь-яких порушень на ринку цінних паперів відносно їх розміщення та обігу, зафіксованих відповідачем, які могли бути підставою для прийняття такого рішення, Емітенти не здійснювали. Рішення приймались без участі Емітентів та були офіційно опубліковані в журналі «Відомості Державної комісії з цінних паперів та фондовому ринку» № 94 від 24 травня 2011 року.

В червні 2011 року Емітентами до Державної комісії по цінним паперам та фондовому ринку України були відправлені листи з вимогою скасувати ці рішення, але до наступного часу будь — яка відповідь на цю вимогу не отримана.

Позивач зазначає, що рішення відповідач прийняв 20 травня 2011 року на засіданні комісії одностайно, але будь-які документи, що підтверджують цей факт, відповідач до листа не надав.

Оскаржувані рішення відповідач приймав на підставі звернення народного депутата України ОСОБА_12. Про необґрунтованість дій відповідача, на думку позивача, свідчить те, що розгляд звернення народного депутата України та прийняття рішення відповідач здійснив майже в один день. 19 травня 2011 року звернення народного депутата надійшло до відповідача, а вже 20 травня 2011 року він прийняв рішення.

При цьому звернення народного депутата було без номеру та дати. На погляд позивача, це свідчить про упередженість відповідача та те, що народний депутат України для відповідача має більшу перевагу відносно Емітента та позивача, як акціонера деяких Емітентів, які діють на ринку цінних паперів без порушень діючого законодавства.

Як зазначає позивач, відповідач прийняв рішення без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення. Він, розглядаючи звернення народного депутата України, не повідомив ані позивача як акціонера та власника акцій, ані Емітентів про розгляд питання щодо прав позивача, взагалі не отримав достовірну, об’єктивну та повну інформацію про всі корпоративні відносини емітента та його акціонерів. Відповідач не врахував, що згідно зі ст. 16 Закону України «Про статус народного депутата України» депутатське звернення це тільки викладена в письмовій формі пропозиція народного депутата, звернення до органу влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, об’єднань громадян здійснити певні дії, дати офіційне роз’яснення чи викласти пропозицію з питань, віднесених до їх компетенції. Тобто, звернення народного депутата України не є обов’язковою підставою для прийняття оскаржуваних позивачем рішень відповідача.

До свого звернення до відповідача народний депутат України ОСОБА_12 додав лист ОСОБА_13 та ксерокопію судового рішення окружного суду м. Нікосія, Республіка Кіпр.

Із тексту звернення народного депутата України вбачається, що ОСОБА_13 звернувся до народного депутата України ОСОБА_12 на підставі того, що він вважає себе співвласником групи «Енерго». Але позивач вказує, що він ніколи не був учасником або засновником господарського об’єднання від назвою «група (концерн) «Донецьксталь» або концерн (група) «Енерго».

З витягу листа громадянина України ОСОБА_13 до народного депутата України вбачається, що він та його дружина ОСОБА_14 заявили позов до окружного суду м. Нікосія, Республіка Кіпр і предметом цього позову було підтвердження прав власності на активи групи «Енерго», включаючи іноземні компанії групи. Із тексту судового рішення окружного суду м. Нікосія від 21 лютого 2011 року вбачається, що цим рішенням у ході розгляду судової справи окружним судом м. Нікосія до вирішення справи по суті за позовом ОСОБА_13 та ОСОБА_14 щодо підтвердження прав власності на активи групи, включаючи іноземні компанії групи, було вжито запобіжних заходів у форми заборони відповідачам по справі № 1056/11, а також їх посадовим особам, працівникам, та агентам вчиняти будь-які дії з активами групи (замороження активів Групи). Додатком до судового рішення, як вбачається з його тексту, був майновий показник Групи, котрий у відповідача був відсутній. Позивач, як акціонер Емітентів, як і Емітенти у цій справі відповідачами не являються. Відповідачами є нерезиденти України — юридичні та фізичні особи.

Будь-яка інформація відносно того, чи набрало це судове рішення юридичної сили на території Республіки Кіпр, у зверненні народного депутата України, відсутня.

На ксерокопії судового рішення суду іноземної держави, яке було додано відповідачу народним депутатом України відсутній апостиль компетентного органу держави, в якій цей документ був складений, і тому воно не може бути належним доказом з огляду на наступні норми чинного законодавства України:

— Конвенцію, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів (Гаазька конвенція) від 5 жовтня 1961 року, до якої Україна приєдналася 10 січня 2002 року і яка набула чинності для України 22 грудня 2003 року;

-Угоду між Україною та Республікою Кіпр, укладену 06 вересня 2004 року про правову допомогу в цивільних справах (далі — Угода), яка ратифікована Верховною Радою України згідно з Законом України № 2910-IV від 22 вересня 2005 року;

розділу 8 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), який передбачає визнання та виконання рішення іноземних судів. Відповідно до ст. 390 ЦПК України рішення іноземного суду визнаються та виконуються на території України, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України.

З інформації Емітентів, вони, як треті особи або як сторони судового процесу при розгляді господарськими або судами загальної юрисдикції справ щодо корпоративних відносин або інших справ, пов’язаних з визнанням та виконанням судових рішень іноземних держав, у тому числі Республіки Кіпр, з 01 січня 2011 року і до наступного часу участі не приймали. Позивач стверджує, що інформація про наявність будь-якого корпоративного конфлікту між акціонерами у нього відсутня. У якості доказу Емітенти додали листи від суду та від виконавчої служби.

Позивач вважає, що звернення народного депутата України ОСОБА_12 містило тільки припущення, що ОСОБА_13 та ОСОБА_14 є власниками Емітентів, як одного із підприємств української групи концерну «Енерго», що є судове рішення іноземної держави, яке має юридичну силу на території України та підлягає обов’язковому виконанню, та що це є доказами наявності корпоративного конфлікту.

З урахуванням того, що звернення народного депутата не є підставою для прийняття відповідачем рішення, на думку позивача, відповідач повинен був перевірити надану інформацію та додані документи, і тільки при наявності або виявленні порушень прийняти відповідне рішення. У відповідача для цього були відповідні повноваження:

— згідно з п. 31 ст. 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»він мав право звернутися до суду із запитом щодо надання інформації про знаходження у нього на розгляді справ щодо цінних паперів та отримати достовірну інформацію. Але до суду відповідач не звернувся;

— згідно з п. 5 ст. 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», він мав право у разі відсутності у нього будь-яких документів провести перевірку Емітентів щодо стану корпоративного управління та здійснення операцій з розміщення та обігу цінних паперів з метою отримання достовірної інформації щодо його діяльності. Але ніякої перевірки відповідач не здійснив;

— згідно зі ст. 42 Закону України № 3480-IV від 23 лютого 2006 року «Про цінні папери та фондовий ринок» він мав право звернутися до учасників депозитарної системи, які здійснюють облік іменних цінних паперів Емітента і отримати інформацію стосовно операцій у системах обліку іменних цінних паперів, що здійснюються конкретною юридичною особою або фізичною особою за конкретний проміжок часу.

В наслідок неналежного виконання своїх обов’язків, на думку позивача, відповідач необґрунтовано вважав депутатське звернення народного депутата України, лист громадянина України, які містили недостовірну інформацію, та документ, який не має юридичної сили на території України, достатніми доказами та достатнім свідченням наявності корпоративного конфлікту між співвласниками Концерну «Енерго», який може призвести до порушення прав акціонерів.

Висновок відповідача про наявність корпоративного конфлікту є необґрунтованим з огляду на те, що основним завданням відповідача відповідно до ст.ст. 1, 7 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» є здійснення державного контролю за обігом цінних паперів (вчинення правочинів, пов’язаних з переходом прав власності на цінні папери і прав за цінними паперами) на території України, а ніяк не захист прав громадян України у судових майнових спорах з нерезидентами на території інших держав. При цьому, концерн «Енерго» ніяким чином не зареєстрований відповідачем як емітент цінних паперів в Україні.

Крім того, на думку позивача, наявність корпоративного спору — не є порушенням чинного законодавства, на підставі котрого треба було приймати такі рішення.

23 березня 2011 року позивач уклав попередні договори з фізичними особами, які є акціонерами Емітентів. Відповідно до умов цих договорів сторони попередньо домовились про продаж позивачу на підставі укладеного до 30 липня 2011 року договору купівлі-продажу (основний договір) акцій Емітентів. Однак, у червні 2011 року Емітенти повідомили сторони договору про заборону Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку укладати договори купівлі-продажу цінних паперів Емітентів, що робить неможливим укласти договір про продаж цінних паперів. Тому позивач вважає, що відповідач порушив його права, зокрема, право вільного вибору контрагенту, будь-яких умов договору, які закріплені у ст. 627 Цивільного кодексу України, ст. 179 Господарського кодексу України.

Як зазначає позивач, відповідач діяв з прямим порушенням приписів, встановлених п. 16 ст. 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», оскільки цей пункт надає право відповідачу зупиняти кліринг та укладання договорів купівлі — продажу цінних паперів виключно на фондових біржах, а не взагалі, як це зробив відповідач. Зупинення клірингу та укладання договорів купівлі-продажу всіх цінних паперів на біржовому та позабіржовому ринках цінних паперів є порушенням вимог вказаного закону та перевищенням повноважень відповідача.

Також на думку позивача, на підставі п. 30 ст. 8 вищезазначеного закону відповідач має право на підставі свого рішення зупиняти внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів або до системи депозитарного обліку щодо цінних паперів певного емітента або певного власника на строк усунення порушень, що стали підставою для прийняття такого рішення. Тобто відповідач перед тим, як приймати рішення повинен був з’ясувати які дії треба було зупиняти — внесення змін до реєстру, або внесення змін до системи депозитарного обліку.

Крім того, позивач зазначає, що на підставі п. 30 ст. 8 вищезазначеного закону відповідач має право це робити на підставі виявлених порушень, але у рішенні не вказано конкретних фактів порушення Емітентами норм чинного законодавства. Тобто відповідач діяв безпідставно, тому що будь — які порушення на ринку цінних паперів у Емітентів були відсутні. Емітенти належним чином та у повному обсязі виконують усі зобов’язання відносно нормативного обігу цінних паперів та не мають ніяких порушень на цьому ринку. Ані відповідачем, ані його територіальними управляннями не зафіксовані ніякі факти порушень Емітентами норм чинного законодавства, які б стали підставою для прийняття такого рішення.

З огляду на вищевказане, оскаржувані рішення порушують публічний порядок реалізації управлінських функцій держави, та створюють негативні наслідки для позивача як суб’єкта господарювання, що призвело до порушення прав та інтересів позивача.

Тому позивач просить суд скасувати рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 20 травня 2011 року №№ 554, 558, 559, 560, 561, 563, 553, 564, 556, 555, 557 «Щодо зупинення клірингу, укладання договорів купівлі-продажу цінних паперів, внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів та до системи депозитарного обліку цінних паперів».

До початку розгляду справи по суті представник позивача надав заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої додатково просить:

— визнати протиправними дії Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо внесення змін до рішення від 20 травня 2011 року № 557 «Щодо зупинення клірингу, укладання договорів купівлі-продажу цінних паперів, внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів та до системи депозитарного обліку цінних паперів»;

— скасувати рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30 червня 2011 року № 825 «Щодо внесення змін до рішення Державної комісії з цінних паперів та фондовому ринку від 20 травня 2011 року № 557» повністю.

Представник позивача у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні, викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі. Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), у разі неприбуття відповідача — суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, на підставі наявних у ній доказів.

Під час розгляду справи представником відповідача, надано заперечення на позовну заяву, в якому зазначено наступне.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»основною формою роботи Комісії є засідання, які і проводяться за рішенням Голови Комісії у разі необхідності, але не рідше одного разу на місяць.

Засідання Комісії є правомочним, якщо на ньому присутні не менше п’яти осіб.

Рішення Комісії вважається прийнятим, якщо за нього подано не менше п’яти голосів. 20 травня 2011 року на засіданні Комісії були прийняті рішення за № 554, № 558, № 559, № 560, № 561, № 563, № 553, № 564, № 556, № 555, № 557 «Щодо зупинення клірингу, укладання договорів купівлі-продажу цінних паперів, внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів та до системи депозитарного обліку цінних паперів».

Частиною 1 ст. 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 446/95 «Про Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку» утворено Комісію як центральний орган державної виконавчої влади та затверджене відповідне положення про Комісію. Таким чином, Державна комісія з цінних папері та фондового ринку на сьогоднішній день є центральним органом виконавчої влади.

Відповідно до абз. 1 ст. 5 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів»державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.

Згідно з ч. 30 ст. 8 вищезазначеного Закону Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право: для захисту інтересів держави та інвесторів у цінні папери зупиняти на підставі рішення Комісії внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів або до системи депозитарного обліку щодо цінних паперів певного емітента або певного власника на строк до усунення порушень, що стали підставою для прийняття такого рішення.

Таким чином, на думку представника відповідача, твердження позивача з приводу того, що на момент прийняття оскаржуваних рішень були відсутні підстави для застосування норми ч. 30 ст. 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів», оскільки правопорушення на ринку цінних паперів щодо цінних паперів відсутні, є хибними. Оскаржувані рішення від 20 травня 2011 року № 554, № 558, № 559, № 560, № 561, № 563, № 553, № 564, № 556, № 555, № 557 «Щодо зупинення клірингу, укладання договорів купівлі-продажу цінних паперів, внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів та до системи депозитарного обліку цінних паперів» є запобіжним заходом з метою захисту порушених прав/інтересів держави та інвесторів у розумінні ч. 30 ст. 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів». У частині 30 ст. 8 вказаного Закону відсутні посилання щодо обов’язковості порушення норм чинного законодавства про цінні папери.

Отже, як зазначає представник відповідача, оскаржувані рішення були прийняті правомірно з метою захисту порушених прав/інтересів держави та інвесторів і Комісія мала на те всі законні підстави.

Рішення Комісії від 20 травня 2011 року № 554, № 558, № 559, № 560, № 561, № 563, № 553, № 564, № 556, № 555, № 557 винесені в результаті розгляду звернення народного депутата України ОСОБА_12, до якого звернувся гр. ОСОБА_13, щодо необхідності зупинення клірингу, укладання договорів купівлі-продажу та зупинення внесення змін до системи реєстрів та системи депозитарного обліку 12 акціонерних товариств групи, сформованої навколо Концерну «Енерго» у зв’язку із наявністю корпоративного конфлікту між співвласниками Концерну.

Як зазначає представник відповідача, при прийнятті вищевказаних рішень Комісією враховувались наступні чинники:

— надані разом зі зверненням документи є достатнім свідченням наявності корпоративного конфлікту між співвласниками Концерну, який може призвести до порушення прав акціонерів. Так, в якості доказу наявності конфлікту в додаток до депутатського звернення було надано скаргу співвласника групи ОСОБА_13, а також рішення суду м. Нікосія, республіки Кіпр від 21 лютого 2011 року щодо накладення арешту на активи групи. Неконтрольований розвиток вказаного корпоративного конфлікту, з урахуванням подібних ситуацій у минулому, може призвести до дестабілізації роботи зазначених товариств, викликати загострення соціальної обстановки у Донецькій області у зв’язку із містоутворюючим значенням окремих підприємств, погіршити інвестиційний клімат в Україні та негативно вплинути на економіку України в цілому. Рішення за № 554, № 558, № 559, № 560, № 561, № 563, № 553, № 564, № 556, № 555, № 557 «Щодо зупинення клірингу, укладання договорів купівлі-продажу цінних паперів, внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів та до системи депозитарного обліку цінних паперів» були прийняті 20 травня 2011 року на засіданні Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку одноголосно.

Водночас потрібно зазначити, що згідно зі ст. 2 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється з метою, у тому числі: гарантування прав власності на цінні папери, захисту прав учасників фондового ринку. Частина 4ст. 7 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» передбачає одним з основних завдань Комісії — захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів. Можливість прийняття Комісією відповідних рішень передбачена ст. 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні».

Відповідно до п.п. 16 та 30 ст. 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право, зокрема:

— призначати тимчасово (до двох місяців) керівників фондових бірж, депозитаріїв та інших установ інфраструктури фондового ринку, зупиняти або припиняти допуск цінних паперів на фондові біржі або торгівлю ними на будь-якій фондовій біржі, зупиняти кліринг та укладення договорів купівлі-продажу цінних паперів на фондових біржах на певний термін для захисту держави, інвесторів;

— для захисту інтересів держави та інвесторів у цінні папери зупиняти на підставі рішення Комісії внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів або до системи депозитарного обліку щодо цінних паперів певного емітента або певного власника на строк до усунення порушень, що стали підставою для прийняття такого рішення.

Також представником відповідача надіслано на адресу суду додаткові заперечення, відповідно до яких 20 травня 2011 року на засіданні Комісії було прийнято, зокрема, рішення за № 557 «Щодо зупинення клірингу, укладання договорів купівлі-продажу цінних паперів, внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів та до системи депозитарного обліку цінних паперів ЗАТ «Лізингова компанія «Укрінкомліз».

До Комісії надійшов лист ЗАТ «Лізингова компанія «Укрінкомліз» від 03 червня 2011 року № 55 щодо можливості завершення процедури дематерілізації акцій товариства у звязку з тим, що дія вищевказаного рішення унеможливлює завершення даної процедури. Зазначене питання було розглянуто на засіданні Комісії 30 червня 2011 року, в результаті чого прийняте рішення від 30 червня 2011 року № 825.

Таким чином, представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 у судове засідання не з’явились, надіслали на адресу суду заяви про розгляд справи за їх відсутністю.

Треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у судовому засіданні позовні вимоги підтримали.

Під час розгляду справи третіми особами надано аналогічні пояснення, в яких зазначено, що вони є акціонерами товариств, щодо яких відповідачем прийнято спірні рішення.

Треті особи зазначають, що відповідач не врахував ст. 16 Закону України «Про статус народного депутата України» — депутатське звернення це тільки викладена в письмовій формі пропозиція народного депутата, звернення до органу влади та органів місцевого урядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, об’єднань громадян здійснити певні дії, дати офіційне роз’яснення чи викласти пропозицію з питань, віднесених до їх компетенції. Таким чином, на їх думку, звернення народного депутата України не є обов’язковою підставою для прийняття відповідачем оскаржуваних рішень.

Також на думку третіх осіб, судове рішення окружного суду м. Нікосія Республіки Кіпр не може впливати на їх права як акціонерів щодо розпорядження цінними паперами емітента, у тому числі укладання договору купівлі-продажу паперів з позивачем. При тому, що це судове рішення юридичної сили на території Республіки Кіпр не набрало — у зверненні народного депутата України ОСОБА_12 відсутня інформація з цього приводу. На ксерокопії судового рішення суду іноземної держави, відсутній апостиль компетентного органу держави, в якій цей документ був складений. Ксерокопія судового рішення окружного суду м. Нікосії від 21 лютого 2011 року не може бути належним доказом порушення прав гр. ОСОБА_13

Як зазначають треті особи, у зв’язку з тим, що звернення народного депутата не є підставою для прийняття рішення, відповідач повинен був перевірити надану інформацію та додані документи, і тільки при наявності порушень прийняти відповідне рішення.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, третіх осіб, дослідивши надані докази, встановив наступне.

Позивач Приватне акціонерне товариство «Донецьксталь» — металургійний завод» — зареєстрований виконавчим комітетом Донецької міської ради 09 серпня 2002 року, ідентифікаційний код юридичної особи 30939178, місцезнаходження: 83062, Донецька область, м. Донецьк, вул. Івана Ткаченка, б. 122, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 715829 (т. 1 а.с.13).

Відповідач Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку зареєстрований 12 червня 1995 року, ідентифікаційний код юридичної особи 00013161, місцезнаходження: 03680, м. Київ, Голосіївський район, вул. Горького, б. 51, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (т. 8 а.с.1-2).

У судовому засіданні встановлено, що 23 березня 2011 року між позивачем та третіми особами без самостійних вимог, які були залучені судом до участі у справі, укладені попередні договори на купівлю-продаж акцій емітентів, а 10 травня 2011 року додаткові угоди до цих договорів. До матеріалів справи долучені докази, що треті особи є власниками акцій емітентів виписки про стан рахунку у цінних паперах (т. 4 а.с.116-117, 169-172; т. 5 а.с.11-12, 96-97, 184-185; т. 6 а.с.9-12, 136-137; т. 7 а.с.10-11, 101-102, 179-180).

Відповідно до укладених попередніх договорів позивач та треті особи узгодили строк укладання договорів купівлі-продажу акцій та усі суттєві умови їх продажу, зокрема ціну продажу однієї акції, кількість акцій, загальну вартість продажу та строк дії договору. Після цього з метою укладання договорів комісії позивач та треті особи звернулись до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авераж», котре мало ліцензію на здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами (т. 8 а.с.6). Товариство з обмеженою відповідальністю «Авераж» повідомило позивача та третіх осіб про наявність рішень відповідача, котрими були зупинені укладання договорів купівлі-продажу цінних паперів емітентів з 20 травня 2011 року на термін 12 місяців. У зв’язку з наведеним, Товариство з обмеженою відповідальністю «Авераж» запропонувало укласти договори комісії після 20 травня 2012 року (т. 8 а.с.4-5). На підставі доданих доказів та пояснень позивача, третіх осіб, судом встановлено, що позивач та треті особи були не в змозі укласти договори купівлі-продажу акцій емітентів у звязку з наявністю рішень відповідача від 20 травня 2011 року.

А саме, 20 травня 2011 року Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку на підставі звернення народного депутату України та відповідно до п. 16, п. 30 ст. 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» прийняла рішення № 554, № 558, № 559, № 560, № 561, № 563, № 553, № 564, № 556, № 555, № 557 «Щодо зупинення клірингу, укладання договорів купівлі-продажу цінних паперів, внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів та до системи депозитарного обліку цінних паперів» (т. 3 а.с.207-217), відповідно до пунктів 1, 2, 3, 4 яких:

Зупинено з 20.05.2011 року на термін 12 місяців кліринг та укладання договорів купівлі-продажу цінних паперів наступних емітентів: Публічне акціонерне товариство «Покровське», Приватне акціонерне товариство «Племінний завод «Малинівка», Публічне акціонерне товариство «Донецький електротехнічний завод», Відкрите акціонерне товариство «Вінтер», Закрите акціонерне товариство «Лізингова компанія «Укрінкомліз», Закрите акціонерне товариство «Макіївкокс», Публічне акціонерне товариство «Макіївський коксохімічний завод», Публічне акціонерне товариство «Ясинівський коксохімічний завод», Закрите акціонерне товариство «Красноармійське автопідприємство «Укрбуд», Відкрите акціонерне товариство «Донецький металургійний завод», Відкрите акціонерне товариство «Лактіс».

Заборонено реєстратору, що здійснює ведення реєстру власників іменних цінних паперів вищевказаних емітентів, здійснювати операції щодо внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів емітентів.

Заборонено ПрАТ «Всеукраїнський депозитарій цінних паперів» (код за ЄДРПОУ 35917889), ВАТ «Національний депозитарій України» (код за ЄДРПОУ 30370711), ПАТ «Кредитпромбанк» (код за ЄДРПОУ 21666051) та зберігачам, що здійснюють облік прав власності на цінні папери вищевказаних емітентів, у депозитарній системі України, здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цінних паперів емітентів.

Заборонено здійснення клірингу за договорами купівлі-продажу щодо цінних паперів вищевказаних емітентів.

Рішення прийняті на засіданні Комісії, про що свідчить витяг з протоколу засідання Комісії від 20 травня 2011 року, наданий до матеріалів справи (т. 3 а.с. 205 — 206).

До матеріалів справи долучені докази того, що усіма емітентами здійснено випуск простих акцій, про що відповідачем були надані Свідоцтва про реєстрацію випуску акцій (т. 3 а.с.130-140).

30 червня 2011 року Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку прийняла рішення № 825, відповідно до якого вирішила:

  1. Пункт 1 рішення Комісії від 20.05.2011 року N 557 викласти в наступній редакції:

«Зупинити з 20.05.2011 року на строк 12 місяців, кліринг та укладання договорів купівлі-продажу цінних паперів закритого акціонерного товариства «Лізингова компанія «Укрінкомліз» (код за ЄДРПОУ 25635277), крім операцій, передбачених Положенням про порядок переведення випуску іменних акцій документарної форми існування у бездокументарну форму існування, затвердженого рішенням Комісії від 30.06.2000 року N 98 (далі — Положення N 98)».

  1. Пункт 2 рішення Комісії від 20.05.2011 року N 557 викласти в наступній редакції:

«Заборонити реєстратору, що здійснює ведення реєстру власників іменних цінних паперів емітента, зазначеного у п. 1 рішення, здійснювати операції щодо внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів емітента, зазначеного у п. 1 рішення, крім операцій, передбачених Положенням N 98».

  1. Пункт 3 рішення Комісії від 20.05.2011 року N 557 викласти в наступній редакції:

«Заборонити ПрАТ «Всеукраїнський депозитарій цінних паперів» (код за ЄДРПОУ 35917889), ВАТ «Національний депозитарій України» (код за ЄДРПОУ 30370711), ПАТ «Кредитпромбанк» (код за ЄДРПОУ 21666051) та зберігачам, що здійснюють облік прав власності на цінні папери емітента, зазначеного у п. 1 рішення, у депозитарній системі України, здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цінних паперів емітента, зазначеного у п. 1 рішення, крім операцій, передбачених Положенням N 98″.

  1. Пункт 4 рішення Комісії від 20.05.2011 року N 557 викласти в наступній редакції: «Заборонити здійснення клірингу за договорами купівлі-продажу щодо цінних паперів емітента, зазначеного у п. 1 рішення, крім операцій, передбачених Положенням N 98».
  2. Зобов’язати Приватне акціонерне товариство «Всеукраїнський депозитарій цінних паперів» (код за ЄДРПОУ 35917889), Відкрите акціонерне товариство «Національний депозитарій України» (код за ЄДРПОУ 30370711) невідкладно довести до відома зберігачів, що здійснюють облік прав власності на цінні папери емітента, зазначеного у п. 1 рішення, у депозитарній системі України, рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30 червня 2011 року N 825.
  3. Зобов’язати емітента, зазначеного у п. 1 рішення, невідкладно довести до відома реєстратора, що здійснює ведення його системи реєстру власників іменних цінних паперів, рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30 червня 2011 року N 825.
  4. Приватному акціонерному товариству «Всеукраїнський депозитарій цінних паперів» (код за ЄДРПОУ 35917889), Відкритому акціонерному товариству «Національний депозитарій України» (код за ЄДРПОУ 30370711), ПАТ «Кредитпромбанк» (код за ЄДРПОУ 21666051) та зберігачам, що здійснюють облік прав власності на цінні папери емітента, зазначеного у п. 1 рішення, у депозитарній системі України, у триденний термін з моменту отримання цього рішення повідомити Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку про його виконання.
  5. Департаменту з питань контрольно-правової роботи Комісії (ОСОБА_16) протягом трьох робочих днів забезпечити відправлення цього рішення у встановленому порядку відповідним учасникам Національної депозитарної системи України.
  6. Начальнику управління із забезпечення діяльності Голови Комісії, організації роботи засідань Комісії та міжнародних звязків (ОСОБА_15) забезпечити опублікування цього рішення в офіційному друкованому виданні Комісії.
  7. Контроль за виконанням цього рішення залишено за Головою Комісії (т. 4 а.с.104-105).

Як вбачається з депутатського звернення народного депутата України ОСОБА_12, у звязку зі зверненням ОСОБА_13, який разом з дружиною ОСОБА_14, є бенефіціарним власником 50 % Концерну «Енерго», що контролює компанії, які знаходяться, в тому числі в Україні, та у якого виникли суперечки з іншими співвласниками концерну, народний депутат дійшов висновку про наявність конфліктної ситуації щодо виникнення протиправних поглинань чи захоплення підприємств та нагальної необхідності захисту прав інвесторів у цінні папери, випущені Українськими компаніями Концерну «Енерго». Тому, з метою недопущення завдання інвесторам непоправної шкоди в разі вчинення будь яких облікових операцій з акціями Українських компаній Групи, народний депутат просив Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку розглянути інформацію, викладену у зверненні ОСОБА_13 та ОСОБА_14 та вжити заходів, передбачених п. 16 та 30 ст. 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» шляхом винесення рішення про заборону клірингу та укладання договорів купівлі продажу цінних паперів та зупинення внесення змін до системи реєстру та системи депозитарного обліку цінних паперів наступних емітентів: ЗАТ «Донецьксталь» металургійний завод», ЗАТ «Макіївкокс», ПАТ «Макіївський коксохімічний завод», ПАТ «Ясинівський коксохімічний завод», ПАТ «Шахтоуправління «Покровське», ЗАТ «Красноармійське автопідприємство «Укрбуд», ВАТ «Донецький металургійний завод», ЗАТ «Лізінгова компанія «Укрінкомліз», ВАТ «Вінтер», ВАТ «Лактіс», ПрАТ «Племінний завод «Малинівка», ПАТ «Донецький електротехнічний завод» (т. 1 а.с.134 — 135).

Як встановлено судом, згідно заяви ОСОБА_13 про вжиття заходів з метою захисту інтересів інвесторів у цінні папери від 17 травня 2011 року, ним подана позовна заява до окружного суду м. Нікосія, Республіка Кіпр та в ході розгляду справи судом вжиті заходи шляхом заборони вчиняти будь-які дії з активами групи «Енерго». Відповідачем не були надані належні докази відносно того, що відповідачі по цій справі є акціонерами Емітентів.

У судовому засіданні встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Донецьксталь» — металургійний завод» зверталось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України про визнання дій протиправними та скасування рішень. За результатами розгляду справи № 2а/0570/8913/2011 21 червня 2011 року судом прийнято постанову, відповідно до якої рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України від 20 травня 2011 року № 562 «Щодо зупинення клірингу, укладання договорів купівлі-продажу цінних паперів, внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів та до системи депозитарного обліку цінних паперів» — скасовано. Визнано протиправними дії Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України щодо внесення змін до рішення від 20 травня 2011 року № 562 «Щодо зупинення клірингу, укладання договорів купівлі-продажу цінних паперів, внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів та до системи депозитарного обліку цінних паперів». Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України від 07 червня 2011 року № 685 «Щодо рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 20 травня 2011 року № 562» — скасовано. Постанова набрала законної сили 15 липня 2011 року (т. 1 а.с.226-231).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» № 448/96-ВР від 30.10.1996 року (в редакції, чинній на момент прийняття спірних рішень) державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.

Метою державного регулювання ринку цінних паперів є дотримання учасниками ринку цінних паперів вимог актів законодавства (ст. 2 даного Закону). Відповідно до ст.ст. 1, 8, 9, 11, 12 зазначеногоЗакону, комісія здійснює державне регулювання ринку цінних паперів, вживає комплексні заходи щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігає зловживанням і порушенням у цій сфері, у тому числі шляхом застосування штрафних санкцій.

Відповідно до п. 16 ст. 8 зазначеного Закону Комісія має право призначати тимчасово (до двох місяців) керівників фондових бірж, депозитаріїв та інших установ інфраструктури фондового ринку, зупиняти або припиняти допуск цінних паперів на фондові біржі або торгівлю ними на будь-якій фондовій біржі, зупиняти кліринг та укладення договорів купівлі-продажу, цінних паперів на фондових біржах на певний термін для захисту держави, інвесторів.

Тобто, зазначеними нормами Закону відповідачу надане право зупиняти або припиняти допуск цінних паперів на фондові біржі або торгівлю ними на фондовій біржі та зупиняти внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів.

В порушення зазначеної норми Закону відповідач, приймаючи спірні рішення, зупинив кліринг та укладання договорів купівлі продажу цінних паперів не на фондових біржах, а взагалі.

Пунктом 30 ст. 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»передбачено право комісії для захисту інтересів держави та інвесторів у цінні папери зупиняти на підставі рішення Комісії внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів або до системи депозитарного обліку щодо цінних паперів певного емітента або певного власника на строк до усунення порушень, що стали підставою для прийняття такого рішення.

Аналіз наведеної норми, яка визначає підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді зупинення внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів або до системи депозитарного обліку, свідчить про те, що вжиття такого заходу можливе за умови встановлення Комісією до винесення нею відповідного рішення факту порушення, для усунення якого застосовується зупинення із визначенням обєктивно достатнього строку для вжиття емітентом певних заходів, необхідних для усунення встановленого порушення.

Відповідачем не надано суду доказів наявності фактів порушення Емітентами норм законодавства, яке регулює ринок цінних паперів в Україні та які стали підставою для прийняття рішень, що оскаржуються, або фактів звернення до Комісії акціонерів та власників цінних паперів (облігацій) Емітентів, випуск яких зареєстрований відповідачем, за захистом порушених прав або з метою перешкоди порушення таких прав з боку позивача в майбутньому.

Посилання відповідача в рішеннях на звернення народного депутату України як на підставу винесення рішень не можуть бути прийняті до уваги, оскільки ст. 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» наявність такого звернення серед підстав для застосування такого запобіжного заходу як зупинення клірингу, укладання договорів купівлі-продажу цінних паперів, внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів та до системи депозитарного обліку цінних паперів, не передбачено.

Крім того, в спірних рішеннях відповідач, у порушення п. 30 ст. 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» заборонив реєстратору, що здійснює ведення реєстру власників іменних цінних паперів емітента, здійснювати операції щодо внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів без встановлення строку для усунення порушень. Разом з тим, кліринг та укладання договорів купівлі-продажу цінних паперів Емітентів зупинено відповідачем з 20 травня 2011 року на термін 12 місяців.

Суд вважає необґрунтованим довід відповідача про правомірність прийняття рішень, які оскаржуються, з посиланням на існування небезпеки порушення прав (інтересів) держави та інвесторів, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, зазначений довід ґрунтується на посиланні у депутатському зверненні на рішення окружного суду м. Нікосія, Республіка Кіпр, згідно якого в ході розгляду справи за заявою ОСОБА_13 та ОСОБА_14 з метою захисту інтересів інвесторів у цінні папери від 17 травня 2011 року у звязку з виникненням суперечки з іншими співвласниками Групи вжиті заходи шляхом заборони вчиняти будь які дії з активами Групи, в тому числі з активами FINTEST TRADING LIMITED, яка є власником цінних паперів позивача.

Відповідно до ст. 390 ЦПК України рішення іноземного суду визнаються та виконуються на території України, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародними договорами, згоду на обовязковість яких надано Верховною Радою України.

З метою розвивати дружні стосунки та надавати взаємну допомогу в цивільних справах на основі принципів національного суверенітету, рівності прав та невтручання у внутрішні справи, 06 вересня 2004 року Україна та Республіка Кіпр уклали Угоду про правову допомогу в цивільних справах, яка ратифікована 22 вересня 2005 року та набрала чинності 18 березня 2006 року.

Статтею 21 Угоди визначено, що відповідно до умов, передбачених у ст. 21 кожна Договірна Сторона визнає та виконує на своїй території такі

судові рішення, винесені на території іншої Договірної Сторони:

а) судові рішення у цивільних справах, включаючи сімейні справи;

  1. b) судові рішення у кримінальних справах в частині відшкодування шкоди.

2.Рішення в розумінні пункту 1 також включають мирові угоди у сімейних справах, затверджені судом.

Статтею 21 Угоди визначені умови визнання та виконання рішень, відповідно до якої рішення, зазначене в ст. 20 цієї Угоди, підлягає визнанню та виконанню за таких умов:

а) якщо воно є остаточним та підлягає виконанню відповідно до законодавства тієї Договірної Сторони, на території якої воно було винесене;

б) у разі винесення рішення за відсутності відповідача, він був належним чином повідомлений про розпочате провадження у справі, дату, час і місце її слухання згідно із законодавством Договірної Сторони, на території якої було винесене судове рішення;

с) якщо немає остаточного рішення, винесеного раніше судом запитуваної Договірної Сторони про той же предмет між тими самими сторонами;

  1. d) якщо в суді запитуваної Договірної Сторони не було розпочато провадження про той же предмет з тих же підстав між тими самими сторонами раніше ніж провадження, у якому було винесено відповідне рішення;
  2. e) визнання та виконання рішення не суперечитиме публічному порядку запитуваної Договірної Сторони;
  3. f) рішення чи його наслідки не суперечитимуть основним принципам та законодавству запитуваної Договірної Сторони;
  4. g) рішення винесене судом, який має юрисдикцію відповідно до положень ст. 17.

Згідно зі ст. 22 Угоди клопотання про визнання та/або виконання рішення може бути подано стороною безпосередньо до суду запитуваної Договірної Сторони або до суду Договірної Сторони, який ухвалив рішення у першій інстанції, а згаданий суд передає це клопотання у спосіб, визначений у п. 3 ст. 2.

Клопотання про визнання та/або виконання рішення супроводжується:

а) завіреною копією рішення, включаючи документ, що підтверджує його остаточність, а також, якщо запит стосується примусового виконання рішення, — документ про те, що воно підлягає виконанню, якщо це не зазначено в самому рішенні;

  1. b) підтвердженням того, що сторона, яка не взяла участі у процесі і проти якої було винесено рішення, була належним чином повідомлена про розпочате провадження у справі, дату, час і місце її слухання відповідно до законодавства Договірної Сторони, на території якої винесено рішення, а в разі недієздатності — її/його було належним чином представлено.

3.Клопотання і документи, зазначені в п. 2 цієї статті, повинні супроводжуватись завіреним перекладом мовою запитуваної Договірної Сторони або англійською мовою.

Тобто, Угодою визначений певний порядок для визнання та виконання рішення суду Договірної сторони.

Відповідачем не надано суду доказів наявності клопотання про визнання або виконання рішення окружного суду м. Нікосія, Республіка Кіпр та належним чином завірена копія такого рішення.

Відповідно до ст. 392 ЦПК України питання про виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника.

Згідно ст. 393 ЦПК України клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду подається до суду безпосередньо стягувачем (або його представником).

Підставою для згоди на примусове виконання рішення іноземного суду є клопотання, до якого в тому числі додається:

1) належним чином оформлений оригінал рішення іноземного суду або засвідчена в передбаченому порядку копія цього рішення;

2) офіційний документ про те, що рішення набрало законної сили;

3) завірений консульством України на Кіпрі переклад рішення суду й документа про набрання ним чинності на українську мову;

4) документ, котрий визначає в якій частині і з якого часу рішення іноземного суду підлягає виконанню.

З аналізу зазначених норм Закону вбачається, що нею передбачений певний порядок виконання рішення суду іноземної держави.

Відповідачем не надано суду доказів набрання законної сили рішенням окружного суду м. Нікосія, Республіка Кіпр, належним чином завірений переклад рішення суду та документу про набрання ним законної сили, докази наявності клопотання про виконання рішення окружного суду м. Нікосія, Республіка Кіпр до матеріалів справи, також, не надані.

Більше того, згідно відповідей місцевих загальних судів та відділів державної виконавчої служби, розташованих за місцезнаходженням Емітентів, клопотання про примусове виконання рішення окружного суду м. Нікосія, Республіка Кіпр до них не надходило та виконавчі провадження з цього приводу не відкривались (т. 1 а.с.181-195).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи (т. 3 а.с.109, 112, 115, 116, 124) у рішеннях №№ 556, 558, 561, 563, 564 від 20 травня 2011 року відповідачем невірно вказано назви Емітентів. Так, відповідачем не враховано, що на дату прийняття рішень Емітенти, у відношенні яких вони приймались, мали назву: Публічне акціонерне товариство «Вінтер», Приватне акціонерне товариство «Макіївкокс», Приватне акціонерне товариство «Красноармійське автопідприємство «Укрбуд», Публічне акціонерне товариство «Донецький металургійний завод», Публічне акціонерне товариство «Лактіс».

Щодо рішення від 30 червня 2011 року № 825, суд враховує, що воно прийняте для внесення змін у рішення № 557 від 20 травня 2011 року, при цьому первинне рішення є чинним, тобто, відносно Закритого акціонерного товариства «Лізингова компанія «Укрінкомліз» прийняті з тих самих підстав та з ідентичними вимогами два рішення органу владних повноважень, обидва рішення є чинними, несуть негативні наслідки для позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі викладеного та враховуючи принципи ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідно до яких в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірності та обґрунтованості оскаржуваних рішень.

Тому позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» — Металургійний завод» підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87,94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» — Металургійний завод» до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про скасування рішень №№ 554, 558, 559, 560, 561, 563, 553, 564, 556, 555, 557 від 20 травня 2011 року, визнання протиправними дій щодо внесення змін до рішення від 20 травня 2011 року № 557 та скасування рішення № 825 від 30 червня 2011 року задовольнити у повному обсязі.

Скасувати рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 20 травня 2011 року № 554 «Щодо зупинення клірингу, укладання договорів купівлі-продажу цінних паперів, внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів та до системи депозитарного обліку цінних паперів».

Скасувати рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 20 травня 2011 року № 558 «Щодо зупинення клірингу, укладання договорів купівлі-продажу цінних паперів, внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів та до системи депозитарного обліку цінних паперів».

Скасувати рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 20 травня 2011 року № 559 «Щодо зупинення клірингу, укладання договорів купівлі-продажу цінних паперів, внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів та до системи депозитарного обліку цінних паперів».

Скасувати рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 20 травня 2011 року № 560 «Щодо зупинення клірингу, укладання договорів купівлі-продажу цінних паперів, внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів та до системи депозитарного обліку цінних паперів».

Скасувати рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 20 травня 2011 року № 561 «Щодо зупинення клірингу, укладання договорів купівлі-продажу цінних паперів, внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів та до системи депозитарного обліку цінних паперів».

Скасувати рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 20 травня 2011 року № 563 «Щодо зупинення клірингу, укладання договорів купівлі-продажу цінних паперів, внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів та до системи депозитарного обліку цінних паперів».

Скасувати рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 20 травня 2011 року № 553 «Щодо зупинення клірингу, укладання договорів купівлі-продажу цінних паперів, внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів та до системи депозитарного обліку цінних паперів».

Скасувати рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 20 травня 2011 року № 564 «Щодо зупинення клірингу, укладання договорів купівлі-продажу цінних паперів, внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів та до системи депозитарного обліку цінних паперів».

Скасувати рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 20 травня 2011 року № 556 «Щодо зупинення клірингу, укладання договорів купівлі-продажу цінних паперів, внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів та до системи депозитарного обліку цінних паперів».

Скасувати рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 20 травня 2011 року № 555 «Щодо зупинення клірингу, укладання договорів купівлі-продажу цінних паперів, внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів та до системи депозитарного обліку цінних паперів».

Скасувати рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 20 травня 2011 року № 557 «Щодо зупинення клірингу, укладання договорів купівлі-продажу цінних паперів, внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів та до системи депозитарного обліку цінних паперів».

Визнати протиправними дії Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо внесення змін до рішення від 20 травня 2011 року № 557 «Щодо зупинення клірингу, укладання договорів купівлі-продажу цінних паперів, внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів та до системи депозитарного обліку цінних паперів».

Скасувати рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30 червня 2011 року № 825 «Щодо внесення змін до рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 20 травня 2011 року № 557».

Стягнути з Державного бюджету України (код бюджетної класифікації доходів 22090200, р/р 31112095700005 Державний бюджет Калінінського району м. Донецька, ЄДРПОУ 34687090, МФО 834016, банк Головне управління Державного Казначейства України у Донецькій області) на користь Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» — Металургійний завод» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу — протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертоюстатті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Головуючий суддя Голуб В. А.

Судді Циганенко А.І.

Тарасенко І.М.

Юридична газета. — 21 серпня 2012р.- № 33-34 (323-324). – С. 30-32.