Free Hosting

Free Web Hosting with PHP, MySQL, Apache, FTP and more.
Get your Free SubDOMAIN you.6te.net or you.eu5.org or...
Create your account NOW at http://www.freewebhostingarea.com.

Cheap Domains

Cheap Domains
starting at $2.99/year

check
Адвокатське бюро Марка Бєлкіна «Еталон»
img016

Written on 03.07.2016   By   in Публікації

Л.Бєлкін

Керівництво ДПС України вводить громадськість в оману:
Переможні реляції податківців щодо «успіхів» в адміністративних судах дещо перебільшені

Головне в полюванні на слонів — занадто не перебільшувати
Сухоруков, афорист

Марнославство схильне зменшувати достоїнства інших і перебільшувати власні
П. Буаст, французький поет

За останні місяці стали стабільними вихваляння керівників податкової служби щодо свої «успіхів» в адміністративних судах. Так, наприкінці 2010 року податківці оприлюднили інформацію, що за 9 місяців 2009 р. на користь органів податкової служби адміністративні суди винесли рішення у 61,3 % справ, а за 9 місяців 2010 р. – у 81,2 % справ[1]. За підсумками 9 місяців 2011 р. вже з’являються дані, що податківці стали вигравати більше 90 % справ[2]. Однак «хітом» хвастощів податківців можна вважати дані жовтня 2012 року, відповідно до яких на користь податкової вирішується 99,7 % судових суперечок. За 9 місяців 2012 року відомство виграло більше 46 тис. справ. За даний період в судах було розглянуто 46,2 тис. спорів з податковою службою на 11,06 млрд. гривень. Більше 46 тисяч з них на загальну суму 10,5 млрд. гривень завершилися перемогою податківців у судах першої інстанції. При цьому судитися з податковою у 2012 році стали менше. За аналогічний період 2011 року в судах було розглянуто 64,746 тис. справ, 64,655 тис. з яких у першій інстанції виграли податківці[3].

З одного боку, знаючи плачевний стан справ з вітчизняним судочинством, в ці цифри можна навіть і повірити. Але, з іншого боку, вивчення судових рішень з Єдиного державного реєстру судових рішень в адміністративних справах за участю органів державної податкової служби інтуїтивно не створює враження переможної ходи податківців. Тому автором цієї статті був направлений відповідний Інформаційний запит до Вищого адміністративного суду України (ВАСУ).

Направляючи запит і аналізуючи відповідну статистику, необхідно рахуватися із тим, що Кодекс адміністративного судочинства України (КАСУ) передбачає можливість звернення до суду як суб’єктів приватного права (платників податків) з позовом до органів державної податкової служби, так і звернення до суду органів державної податкової служби із заявами щодо претензій до суб’єктів приватного права.

Так, згідно ч. 1 ст. 183-3 КАСУ, провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо: а) з приводу зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків; б) з приводу підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків; в) з приводу стягнення коштів за податковим боргом. Видається очевидним, що по суті податковий спір вирішується, головним чином, при розгляді позовних заяв платників податків до органів державної податкової служби при оскарженні податкових повідомлень-рішень (ППР). Заяви про стягнення боргу є, по суті похідними, від цих спорів, — адже у випадку, якщо при оскарженні ППР платник податків програв, то у справі про стягненні відповідної суми він є приреченим на програш.

Так, у Постанові Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.07.2012 р. у справі № 2а-10024/12/2670 зазначено, що Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2012 р. апеляційну скаргу ТОВ залишено без задоволення, апеляційну скаргу ДПІ у Голосіївському районі м. Києва задоволено в повному обсязі, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва скасовано в частині визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000442202 від 20.04.2012 р. та постановлено в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ТОВ до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000442202 від 20.04.2011 р. — відмовлено. За таких умов суд у справі № 2а-10024/12/2670 подання податківців задовольнив з огляду на наявність такого, що набрало законної сили, судового рішення про правомірність нарахування відповідного податку. Але головний спір по суті вирішувався саме у спорі щодо правомірності ППР. Таким чином, потрібна окрема статистика по справам за зверненнями платників податків та по справам за зверненнями органів державної податкової служби.

image002

На згаданий інформаційний запит про надання статистичної інформації щодо розгляду адміністративними судами справ зі спорів з приводу реалізації податкової політики у 2008-2011 рр. та у першому півріччі 2012 р. ВАСУ люб’язно надав відповідні відомості (таблиці 1, 2). При цьому ВАСУ звернув увагу, що з 1 січня 2011 року адміністративні суди класифікують справи за новим Класифікатором категорій адміністративних справ, затвердженим рішенням Ради суддів адміністративних судів України від 26 листопада 2010 року № 93. У зв’язку з цим запитувана інформація подана у вигляді двох різних таблиць за два періоди: з 2 січня 2008 року по 31 січня 2010 року та з 1 січня 2011 року по 31 червня 2012 року.

Вказані таблиці, для уникнення будь-яких сумнівів, наводяться у статті у вигляді скан-копій.

image004

image006

Вказані статистичні дані надають уявлення про фактичний стан справ щодо спорів платників податків з органами державної податкової служби. Відомості щодо справ за позовами платників податків до органів державної податкової служби узагальнені у таблиці 3. Видається очевидним, що задоволення позову в даному випадку означає рішення на користь платника податків, а залишення позову без задоволення – прийняття рішення на користь органу державної податкової служби.

Дані, наведені у таблиці 3, свідчать про те, що у позовному провадженні в адміністративних судах першої інстанції за позовами платників податків до органів державної податкової служби рівень задоволення позовів платників сягав у 2008-2010 рр. у середньому рівня 50 %, а у 2011-2012 рр. досяг 66-67 %. Відповідно рівень відмови у задоволенні позовів, тобто прийняття рішень на користь органів державної податкової служби, складає рівень 19-25 %. Це аж ніяк не відповідає переможним реляціям податківців. При цьому збільшення виграних справ платниками податків у 2011-2012 рр., попри явне ускладнення отримання такого результату, свідчить про колосальне збільшення рівня беззаконня у діяльності органів державної податкової служби.

Таблиця 3

Рік розгляду розглянуто справ у кількості задоволено без задоволення
Кількість %% Кількість %%
2008 6.324 3.278 51,8 1.598 25,2
2009 15.050 7.402 49,2 4.270 28,4
2010 22.935 11.675 50,9 6.382 27,8
2011 24.309 15.984 65,8 4.617 19,0
1 півріччя 2012 12.597 8.436 67,0 2.473 19,6

 

Варто тепер подивитися, що відбувається із заявами органів державної податкової служби до адміністративних судів. Відповідні статистичні дані наведені у таблиці 4. Видається очевидним, що задоволення заяви у даному випадку означає рішення на користь органу державної податкової служби, а залишення заяви без задоволення – прийняття рішення на користь платника податків.

Таблиця 4

Рік розгляду розглянуто справ у кількості задоволено без задоволення
Кількість %% Кількість %%
2008 31.746 27.083 85,3 1.217 3,83
2009 71.549 62.069 86,8 2.442 3,41
2010 115.018 102.252 88,9 2.648 2,30
2011, з приводу арешту активів 486 272 56,0 136 28,0
2011, з приводу стягнення подат. боргу 32.823 27.570 84,0 1045 3,18
1 півріччя 2012, з приводу арешту активів 271 167 61,6 43 15,9
1 півріччя 2012, з приводу стягнення подат. боргу 14.597 12.332 84,5 487 3,34

 

Як зазначалося вище, структура статистичних даних у періодах 2008-2010 рр. та у 2011-2012 рр. дещо розрізняються. Якщо у 2008-2010 рр. статистика заяв органів державної податкової служби враховувалася загалом, то у 2011-2012 рр. дані розподілилися по видах звернень — справи зі спорів за зверненнями податкових органів щодо застосування адміністративного арешту та продовження строку арешту активів платників податків та справи зі спорів за зверненнями податкових органів щодо стягнення податкової заборгованості, щзо дозволяє диференціювати показники по видам звернень.

Як свідчать дані табл. 4, інтегрований показник задоволення звернень органів державної податкової служби до адміністративних судів сягає рівня 85-88 %. Якщо диференціювати ці показники по видах звернень, то видно, що рівень задоволення звернень органів державної податкової служби до адміністративних судів з питань арешту активів складає 56-60 % і тільки з питань стягнення безспірної податкової заборгованості рівень задоволення звернень органів державної податкової служби складає 84 %.

Отже, аналіз об’єктивної статистики свідчить про те, що рівень прийняття судових рішень на користь органів державної податкової служби складає: в позовному провадженні з питань оскарження ППР — 19-25 %, з приводу арешту майна — 56-60 % і тільки з питань стягнення безспірної податкової заборгованості, де платник податку приречений програти, — 84 %, але й це не дуже схоже на 99,7 %.

Виникає запитання: навіщо керівники державної податкової служби свідомо дезінформують громадськість з приводу своїх «перемог» в адміністративних судах. Пояснення видається очевидним: в такий спосіб податківці здійснюють психологічний тиск на підприємців, даючи зрозуміти, що не варто сперечатися з їх навіть найбожевільнішими донарахуваннями, а мовчки виконувати всі їх забаганки, адже на суди, за їх твердженнями, надії немає. Наведені статистичні дані повні спростовують вказані твердження.

Водночас, слід визнати, що за умови цілковитого свавілля працівників податкових органів навіть і рівень задоволення позовів платників податків 50-65 % є недостатнім. Так, за даними ВАСУ, у 2010 році з прийняттям судової постанови закінчено провадження у 1.400.342 позовах юридичних або фізичних осіб до суб’єктів владних повноважень, з яких задоволено позовні вимоги в 1.246.304 справах (89 %)[4]. У тому ж році аналогічний показник по справах, де відповідачами були органи державної податкової служби, складає 50,9 % (див. табл. 3). Навряд чи податківців можна вважати більш законослухняними, ніж інші чиновники. Скоріш за все туту присутнє бажання судів не дуже «ображати» податківців. Зокрема, класичним є приклад, коли суди відмовлялися визнавати законним врахування у витратах 2, 2-3 та 2-3-4 кварталів 2011 року збитки, які виникли до 01.01.2011 р. (див.: Юридична газета, 18.09.2012 р., № 38 (328), с. 1, 6-8). І такі рішення суди першої та навіть апеляційної інстанцій приймали навіть тоді, коли ВАСУ сформував іншу судову практику.

Що стосується статистики апеляційного чи касаційного оскарження, то видно, що рівень задоволення відповідних скарг складає 25-30 %. З одного боку, це достатньо високий рівень, щоб нехтувати можливістю такого перегляду. З іншого боку, статистика, на жаль, побудована так, що неможливо встановити, на користь кого – платника чи податківців – переглядаються рішення. Вивчення судових рішень апеляційних та касаційного адміністративних судів з Єдиного державного реєстру судових рішень в адміністративних справах за участю органів державної податкової служби інтуїтивно не створює враження переважного задоволення скарг на користь податківців. Навпаки, ВАСУ регулярно «поправляє» ті суди, які відмовлялися визнавати законним врахування у витратах 2, 2-3 та 2-3-4 кварталів 2011 року збитки, що виникли до 01.01.2011 р., чи ті суди, які погоджувалися з донарахуванням податків на операції з акціями «заднім числом» (див.: Юридична газета, 16.02.2010 р., № 7 (229), с. 16).

Таким чином, попри складний стан із сучасним вітчизняним адміністративним (як і іншим) судочинством, судове оскарження рішень органів державної податкової служби не є безнадійним та при відповідному врахуванні процесуальних можливостей (експертиза, аналіз судової практики, створення прецедентів – див., наприклад: Юридична газета, 28.02.2012 р., № 9 (301), с. 14-15 – тощо). Щонайменше, твердження про 99,7 % виграних податківцями адміністративних справ не відповідають статистиці власне адміністративних судів.

Насамкінець автор висловлює величезну подяку працівникам апарату Вищого адміністративного суду України за оперативне надання статистичної інформації.

 

Юридична газета. — 11 грудня 2012р.- № 50 (340). – С. 4-8.