Адвокатське бюро Марка Бєлкіна «Еталон»
img016

Written on 03.07.2016   By   in Публікації

ЗАСТОСУВАННЯ ПІЛЬГ З ПДВ ПРИ ХАРЧУВАННІ УЧНІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ШКІЛ

Бєлкін М.Л.
Бєлкін Л.М.

Проблема організації правильного харчування учнів загальноосвітніх шкіл ще достатньо не оцінена державою і громадськістю. Як зазначалося учасниками круглого столу «Організація шкільного харчування» (Київ, 29 жовтня 2008 року), повноцінне харчування у підлітковому віці забезпечує нормальний фізичний розвиток дитини, запобігає багатьом хронічним захворюванням, створює умови для адаптації до навколишнього середовища і забезпечує належне формування здоров»я людини на протязі всього наступного життя. Ненормальне харчування у підлітковому віці призводить до того, що закінчуючи школу, більшість дітей мають хвороби органів травлення, порушення обміну речовин, захворювання хребта тощо. Разом з тим, як з’ясували учасники круглого столу, залишивши шкільне харчування на призволяще, держава ще й намагається збирати з цього сектора податки, зокрема, податок на додану вартість (ПДВ).

Операції щодо надання послуг з поставки харчування дітей у загальноосвітніх школах мають пільги з оподаткування податком на додану вартість. Згідно пп. 5.1.10 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість», від оподаткування цим податком звільняються операції з поставки в порядку та в межах норм, встановлених Кабінетом Міністрів України, послуг з харчування дітей у школах, професійно-технічних училищах та громадян у закладах охорони здоров’я. Таким чином, можливость отримання відповідних пільг регламентується не безпосередньо Законом, а відповідним нормативно-правовим актом Кабінету Міністрів України.

Порядок надання послуг з харчування учнів у професійно-технічних училищах та середніх навчальних закладах, операції з надання яких звільняються від оподаткування податком на додану вартість (далі – Порядок) затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1997 р. № 1200. З моменту прийняття цієї Постанови вона серйозно не змінювалася, тому в деяких аспектах значно застаріла. Це викликає певні труднощі у її правозастосуванні.

Основна ідея Порядку, затвердженого зазначеною Постановою, полягає в тому, що надання послуг з поставки харчування дітей у загальноосвітніх школах за готівкові кошти не звільняється від податку на додану вартість. Разом з тим, щодо оподаткування коштів бюджетного фінансування, яке, звичайно, здійснюється безготівковім розрахунком, існують деякі варіанти та проблеми.

1.Згідно п. 4 Порядку, харчування учнів у професійно-технічних училищах, загальноосвітніх школах-інтернатах, спеціальних школах, що функціонують самостійно чи у складі комплексу, за рахунок бюджетних асигнувань здійснюється за натуральними нормами (денна норма кожного виду продуктів на одного учня для приготування готових страв у грамах), які затверджуються МОЗ та Міносвіти за погодженням з Мінфіном.

У денних середніх навчальних закладах за рахунок бюджетних асигнувань здійснюється харчування учнів з числа дітей, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи, дітей-сиріт та дітей з малозабезпечених сімей, які проживають у сім’ях, а також за рішенням педагогічної ради — частково вихованців груп продовженого дня (10 відсотків складу групи — повністю, 15 відсотків — наполовину).

Усі інші учні харчуються за власні кошти.

Виникає питання: якщо певні категорії учнів не згадані в цьому переліку, чи можуть вони отримувати харчування за рахунок бюджетних асигнувань і чи мають право такі асигнування, отримувані постачальником такого харчування в оплату за надане харчування, на пільги з податку на додану вартість?

26 квітня 2001 року прийнятий Закон України № 2402-ІІІ «Про охорону дитинства». Згідно ст. 5 цього Закону, проведення державної політики щодо охорони дитинства, розробку і здійснення цільових загальнодержавних програм соціального захисту та поліпшення становища дітей, координацію діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади у цій сфері забезпечує Кабінет Міністрів України. Щорічно Кабінет Міністрів України звітує Верховній Раді України про стан демографічної ситуації в Україні, становище дітей та тенденції його змін у ході впроваджених соціально-економічних перетворень. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції, визначеної законом, забезпечують, зокрема, організацію безкоштовного харчування учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів, а також дітей-сиріт, дітей з неповних та багатодітних сімей у професійно-технічних навчальних закладах. Таким чином, зазначений вище Порядок суперечить Закону України «Про охорону дитинства» в частині неврахування можливості харчування за рахунок бюджетних асигнувань учнів 1-4 класів загальноосвітніх шкіл. Згідно абз. 2 ч. 4 ст. 4 Цивільного кодексу України, якщо Постанова Кабінету Міністрів України суперечить Закону, то застосовується норма закону. Таким чином, абз. 2 п. 4 Постанови прямо суперечить Закону України «Про охорону дитинства» і тому не може мати правових наслідків. За таких умов Постановою Господарського суду м. Києва від 19.09.2006р. у справі № 38/315-А за позовом ТОВ «Краматорський комбінат дитячого харчування» до Кабінету Міністрів України визнані протиправними та нечинними абзаци 2, 3 пункту 4 Постанови. Судова Постанова залишена без змін ухвалою від 18.12.2006р. Київського апеляційного господарського суду. Таким чином, в судовому порядку підтверджена нечинність обмежень, встановлених Порядком, на харчування за бюджетні кошти учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів.

2.Згідно з п. 6 Порядку, для організації харчування учнів у денних середніх навчальних закладах, для яких не встановлюються натуральні норми харчування, застосовуються грошові норми. З огляду на різницю ціни грошові норми визначаються з урахуванням раціонального харчування та дотримання санітарно-гігієнічних вимог виходячи з вартості харчування у школах-інтернатах того чи іншого регіону на підставі відповідних довідок органів управлінь освітою, але не більш як 3,5 гривні на день. При цьому вартість сніданку не може перевищувати 25 відсотків, обіду — 40, полуденку — 10, вечері — 25 відсотків денного раціону.

З урахуванням нинишнього рівня цін на продукти харчування зазначені грошові норми не піддаються жодній критиці. Так, вартість обіду, виходячи з цих норм, не може перевищувати 1,4 гривні. Цікаво, чи влаштувало б таке харчування авторів даної норми.

Разом з тим, варто звернути увагу на те, що грошові норми застосвуються за умови, що для відповідної категорії учнів не встановлені натруальні норми. Про натуральні норми харчування учнів у професійно-технічних училищах, загальноосвітніх школах-інтернатах, спеціальних школах, що функціонують самостійно чи у складі комплексу, згадується в абзаці 1 п. 4 Порядку. Разом з тим, будь-яка регламентація для іншіх категорій учнів, яка здійснювалася абз. 2, 3 пункту 4 Постанови, є нечинною з огляду на зазначені вище судові рішення. А відтак, питання встановлення натуральних норм для іншіх категорій учнів повинне вирішуватися на підставі інших правових актів.

22 листопада 2004 р. Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 1591 «Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах». Згідно з п. 1 цієї Постанови затверджені норми харчування у:

дошкільних навчальних закладах для дітей віком до одного року;

дошкільних навчальних закладах (крім санаторних) для дітей старше одного року;

санаторних дошкільних навчальних, закладах (групах);

дитячих будинках, загальноосвітніх школах-інтернатах, інтернатах у складі загальноосвітніх навчальних закладів, професійно-технічних навчальних закладах;

училищах фізичної культури та олімпійського резерву;

оздоровчих закладах для учнів (вихованців) навчальних закладів;

загальноосвітніх навчальних закладах для одноразового харчування учнів. Дані норми регламентуються додатком 7 до Постанови.

Згідно додатку 7 «Норми харчування у загальноосвітніх навчальних закладах для одноразового харчування учнів», за цими нормами для дітей віком від 6 до 10 років забезпечуються безоплатним одноразовим харчуванням учні 1-4 класів та учні, які відвідують групи продовженого дня. За нормами для дітей відповідного віку забезпечуються безоплатним харчуванням діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, та діти з малозабезпечених сімей згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2002 р. № 856.

Таким чином, Постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2004р. № 1591 встановлені натуральні норми харчування за рахунок бюджетних асигнувань для всіх категорій учнів загальноосвітніх шкіл, в тому числі 1-4 класів. Це, зокрема, підтверджується також пунктом 9 «Порядку організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах», затвердженого спільним Наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України від 01.06.2005р. № 242/329, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 червня 2005 р. за № 661/10941, відповідно до якого харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах здійснюється відповідно до норм харчування дітей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2004р. № 1591 «Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах». Тому в контексті п. 6 Порядку, затвердженого Постановою від 3.11.1997р. № 1200, потрібно застосовувати не грошові, а натуральні норми харчування, а відтак повна вартість такого харчування звільняється від оподаткування податком на додану вартість.

Стан і проблеми оподаткування в умовах ринкової економіки [Текст]: VIII Міжнар. наук.-практ. конф. [матеріали]. У 2 т. — Донецьк : ДонНУЕТ імені М. Туган-Барановського, 2008. — Т. 1. — с. 285 — 288